Піонтковський: Усе визначиться у найближчі шість місяців. Захід може підірвати основи путінської системи

Піонтковський: Путін не готовий сьогодні ще натиснути на ядерну кнопку, але вся тенденція іде в цей бік
Фото: wikipedia.org

Якщо країни Заходу найближчим часом не зважаться на конфіскацію активів російських чиновників, президент Росії Володимир Путін може розпочати ядерну війну, вважає російський політолог Андрій Піонтковський.

Отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля і його дочки у Великобританії було сигналом від президента РФ Володимира Путіна, що він готовий використовувати проти Заходу зброю масового ураження. Таку думку висловив російський політолог і публіцист Андрій Піонтковський в ефірі Sotnik.TV.

"Якби завдання було ліквідувати колишнього полковника Скрипаля, там тисячу способів було, які ніколи б не привели слідства до російської влади: автомобільна катастрофа чи укол парасолькою в натовпі. Адже він свідомо залишив сліди. "Це я, Володимир Грозний. Майте на увазі, що я готовий буду у серйознішій ситуації використовувати й інші типи зброї масового знищення", – зазначив політолог.

Він додав, що влада РФ стверджує, ніби вона не причетна до отруєння Скрипаля, й одночасно погрожує смертю усім зрадникам.

"Значна кількість людей проголосувала за Путіна під впливом імперської пропаганди, важливою частиною якої є ядерний шантаж. Він дуже просунувся в отруєнні масової свідомості росіян", – заявив Піонтковський.

На думку політолога, влада Великобританії зам'яла скандал після вбивства колишнього підполковника ФСБ Олександра Литвиненка, і тепер у неї з'явилася друга можливість відреагувати на агресію, заарештувавши активи російської еліти, отримані внаслідок пограбування Росії.

"Я думаю, що все визначиться у найближчі шість місяців або навіть шість тижнів. Тому що жодних нових санкційних пакетів немає. Є один-єдиний інструмент, яким Захід може підірвати всі політичні і психологічні основи путінської системи. Це конфіскація як злочинно нажитих величезних капіталів російської клептократії, які зберігають на Заході, зокрема капіталів Путіна", – зазначив він.

За даними Піонтковського, зараз найактивніше у британській пресі обговорюють можливість конфіскації активів першого заступника голови уряду Російської Федерації Ігоря Шувалова. Він додав, що європейцям треба не просто конфіскувати активи російських чиновників, а й пообіцяти повернути їх російському народу після приходу до влади демократичного уряду.

"Цей крок вигідний просто для елементарної безпеки Заходу. Останній шанс просто переламати процес отруєння свідомості російського обивателя і виборця та остаточного перетворення Росії на фашистську державу, яка розмахує ядерною бомбою. Основне питання найближчого політичного календаря – чи погодяться уряди США і Великобританії на такий крок, який відповідає інтересам безпеки Росії і всього світу", – наголосив він.

Політолог додав, що Путін не відійде від влади добровільно і якщо Захід не проведе конфіскації активів російських чиновників найближчим часом, ситуація погіршиться.

"Сьогодні є такий шанс, а завтра його не буде. Путін не готовий сьогодні ще натиснути на ядерну кнопку, але вся тенденція іде в цей бік", – підсумував Піонтковський.

Президентські вибори у РФ відбулися 18 березня. За підсумками підрахунку 100% бюлетенів перемогу на виборах президента РФ здобув нинішній глава держави Путін, якого підтримало 76,69% виборців.

Глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що санкції проти РФ можуть посилити через вибори у Криму.

4 березня 2018 року 66-річного Скрипаля та його 33-річну доньку Юлію госпіталізували із симптомами отруєння у британському Солсбері. Вони перебувають у важкому стані. До лікарні потрапив також поліцейський Нік Бейлі. Пізніше його виписали.

Слідство з'ясувало, що під час замаху використовували розроблений у Росії нервово-паралітичний агент "Новачок". Прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей вимагала від Кремля пояснити подію до вечора 13 березня, інакше Лондон буде вважати інцидент незаконним застосуванням сили Росією проти Великобританії. Позицію Великобританії підтримала влада Франції, США, Німеччини й Австралії.

Москва відмовилася відповідати на ультиматум Лондона і висунула вимогу надати їй зразки речовини, якою отруїли Скрипалів.

14 березня влада Британії оголосила про вислання 23 російських дипломатів, а також про припинення запланованих двосторонніх контактів із РФ.

17 березня Росія оголосила персонами нон ґрата 23 британських дипломатів.

22 березня лідери Європейського союзу вирішили відкликати для консультацій посла ЄС у Москві, німецького дипломата Маркуса Едерера.

Видання The Guardian писало, що Франція, Польща, Литва, Латвія та Естонія розглядають можливість вислання російських дипломатів у зв'язку з отруєнням Скрипаля.