Посол Китаю в ЄС назвав "риторикою" слова про "безмежну дружбу" з РФ і заявив, що КНР не визнає Крим і Донбас російськими
Китай не підтримує російського вторгнення в Україну, не надає Москві військової допомоги, а також не визнає анексії Росією українських територій, зокрема Криму й Донбасу. Про це в інтерв'ю The New York Times, опублікованому 5 квітня, заявив посол КНР у Євросоюзі Фу Цун.
Інтерв'ю посла оприлюднили напередодні триденного візиту до Китаю президента Франції Еммануеля Макрона й глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Як пише NYT, китайський дипломат підкреслив, що критики неправильно витлумачили відносини його країни з Росією, і зазначив, що зв'язки КНР і РФ можуть бути не такими "безмежними", як у лютому 2022 року заявляли їхні лідери.
На переконання Фу Цуна, деякі люди навмисно неправильно тлумачать відносини між КНР і РФ, спираючись саме на це слово. Однак, запевнив він, Китай не був на боці РФ у розв'язаній нею війні й не надає військової підтримки Москві.
Посол уточнив, що Китай не постачатиме Росії зброї для використання в Україні ні зараз, ні в майбутньому. Він розкритикував за "брехню на телебаченні" держсекретаря США Ентоні Блінкена, який у лютому 2023 року заявляв про те, що КНР нібито розглядає можливість постачання озброєнь Росії.
За словами китайського дипломата, Пекін не засудив повномасштабного вторгнення РФ в Україну, тому що зрозумів заяви Росії про оборонну війну проти вторгнення НАТО, а також тому, що уряд КНР вважає, що основні причини повномасштабного вторгнення РФ "складніші", ніж говорять західні лідери.
Фу Цун заявив, що дружба й партнерство "без кордонів" між РФ і КНР, про яку йшлося в заяві країн напередодні повномасштабного російського вторгнення в Україну, – "не що інше, як риторика".
Коментуючи інтерв'ю китайського дипломата, речник президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков, як повідомляє 5 квітня російський "Інтерфакс", заявив, що в Москві дотримуються домовленостей, які уклали під час нещодавніх переговорів президента РФ Володимира Путіна й глави КНР Сі Цзіньпіна, й орієнтуються на "зміст і дух" цієї зустрічі лідерів країн.
Контекст:
Китай від початку нападу РФ на Україну демонструє нейтральну позицію і прямо не засуджує дій Москви.
24 лютого 2023 року Китай оприлюднив великий план мирного врегулювання війни в Україні, який містить 12 пунктів. Цей документ зі скепсисом зустріли на Заході.
Фон дер Ляєн, зокрема, нагадала, що Китай "обрав бік", підписавши безпосередньо перед початком вторгнення Росії в Україну договір про добросусідство, дружбу і співпрацю, в якому, зокрема, ідеться, що "дружба між РФ і Китаєм не має кордонів".
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив про недовіру до Китаю як посередника в мирному процесі між РФ і Україною у зв'язку з тим, що КНР не засудила незаконне вторгнення в Україну. Він також згадав угоду від 4 лютого 2022 року між Сі Цзіньпіном і Путіним із формулюванням про "безмежне партнерство" Китаю з Росією.
Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що частина пунктів у цьому документі відповідає інтересам України, а з частиною Київ не згоден. Президент України також заявив, що планує зустрітися із Сі Цзіньпіном.
20 березня глава КНР Сі Цзіньпін приїхав до РФ із державним візитом. Він провів переговори з Путіним, за підсумками яких політики підписали спільні заяви.
За даними ЗМІ, Китай надає Росії технології, які їй необхідні для ведення війни проти України, а китайські компанії, зокрема пов'язані з урядом, у 2022 році передали Росії приблизно 1 тис. штурмових гвинтівок, понад 12 тонн бронежилетів і запчастини для безпілотників.
Міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган запевнив українського колегу Дмитра Кулебу, що Китай не постачатиме зброї Росії, і поки що Київ не бачив доказів того, що такі постачання були, повідомляв Кулеба в 20-х числах березня.
30 березня міноборони Китаю заявило про готовність співпрацювати з російськими військовими за кількома напрямками.