Прем'єр Польщі ініціював позачерговий саміт ЄС, щоб обговорити ситуацію в Білорусі

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький ініціював скликання позачергового саміту країн Євросоюзу для розгляду ситуації в Білорусі. Про це 10 серпня повідомила пресслужба глави польського уряду.

Моравецький написав лист голові Європейської ради Шарлю Мішелю і президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн.

"Насильство минулої ночі на всій території Білорусі й потенційна ескалація політичного конфлікту, що цілком може призвести до кризи, не мають залишатися без відповіді. Учорашні вибори, їх суперечливі неофіційні результати і суспільна реакція на них є явним доказом, що багато білорусів хоче змін – гідності, поваги до прав людини, демократії, свободи слова, верховенства права, а також хоче присутності Євросоюзу в їхніх життях", – заявив прем'єр.

За словами Моравецького, обов'язок ЄС – "відповісти на цей заклик".

"Європа має зайняти позицію глобального лідера в головних викликах сучасності, а також узяти на себе ініціативу в тому, що стосується наших найближчих сусідів. Обов'язок ЄС у межах "Східного партнерства" – наблизити до нас країн-партнерів. Сьогодні це означає зробити чітку, реальну й амбітну пропозицію для Білорусі – стимул до поглиблення відносин з Європою, але при цьому можливість вільно вибирати собі союзників та партнерів. У цей час жахливої кризи, що виходить за межі наших кордонів, Європа не повинна відмовлятися від цієї відповідальності" , – написав політик.

9 серпня президенти Польщі і Литви Анджей Дуда та Гітанас Науседа опублікували спільну заяву, у якій закликали владу Білорусі дотримуватися основних демократичних стандартів.

"Ми закликаємо утримуватися від насильства і поважати основні свободи, права людини та громадянина, включно із правами національних меншин і свободою слова. Ми вважаємо, що діалог – завжди найкращий метод просування соціального розвитку, обговорення реформ і політики. Оскільки ми з найвищою повагою ставимося до суверенітету Білорусі та її незалежності, ми сподіваємося на сприятливі умови для ще більшої співпраці з народом та державою Білорусь. Ми переконані, що тісніша співпраця з Європейським союзом відповідає інтересам Білорусі, ми хочемо, щоб двері для цієї співпраці залишалися відчиненими, і готові продовжувати надавати подальшу підтримку Білорусі в поглибленні її відносин із єдиною європейською родиною", – заявили президенти.

4 серпня почалося дострокове голосування на виборах президента Білорусі. Його проводили до 8 серпня включно. 9 серпня відбулося основне голосування. Усього балотувалося п'ятеро кандидатів. За попередніми даними Центрвиборчкому країни, станом на 9.00 10 серпня за чинного президента Олександра Лукашенка проголосувало 80,2% виборців, за дружину опозиційного блогера Сергія Тихановського Світлану Тихановську – 9,9%, за ексдепутатку Палати представників Анну Канопацьку – 1,68%, за лідера партії "Білоруська соціал-демократична Грамада" Сергія Череченя – 1,13%, за співголову об'єднання "Говори правду" Андрія Дмитрієва – 1,04%. ЦВК Білорусі планує оголосити остаточні результати виборів 14 серпня.

Після закриття виборчих дільниць у кількох містах Білорусі розпочалися протести, наймасовіші – у Мінську. Між силовиками і протестувальниками виникли сутички.

Орієнтовно о 1.30 10 серпня протести почали стихати, до 3.00 ситуація, за даними ЗМІ, стабілізувалася.

Прессекретарка міністерства внутрішніх справ Білорусі Ольга Чемоданова 10 серпня заявила, що вночі під час акцій протесту по всій країні затримали 3 тис. людей. За її словами, унаслідок сутичок постраждало понад 50 громадян, а також 39 співробітників міліції, декого з них госпіталізовано.

Водночас правозахисники "Весни" повідомляють про 300 затриманих, 130 із яких – у Мінську. Організація оновлює список затриманих. Також правозахисники проінформували про загибель однієї людини на мітингу у столиці Білорусі. Чемоданова це відкидала.