Профільні комісії Сенату Польщі підтримали без змін законопроект, що забороняє заперечення злочинів українських націоналістів
Комісії з прав людини, верховенства права і петицій, а також культури і засобів масової інформації Сенату Польщі відхилили пропозицію прибрати із законопроекту формулювання про "злочини українських націоналістів".
Дві комісії Сенату Польщі на спільному засіданні 31 січня підтримали без змін поправки до закону про Інститут національної пам'яті, які передбачають заборону на заперечення злочинів українських націоналістів. Про це повідомило "Польське радіо".
Законопроект підтримали члени комісій із прав людини, верховенства права і петицій, а також культури і засобів масової інформації. "За" проголосувало 11 парламентаріїв, п'ятеро виступили проти, ніхто не утримався.
Сенатори відхилили пропозицію прибрати з документа формулювання про "злочини українських націоналістів", а також не погодилися залишити як покарання тільки штраф, виключивши тюремне ув'язнення.
Тепер ініціативу розглянуть на спільному засіданні Сенату, а потім її можуть передати президенту.
26 січня польський Сейм у третьому читанні проголосував за законопроект, що встановлює відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів: штраф або позбавлення волі на строк до трьох років. У проекті закону такі злочини визначено як "дії, вчинені українськими націоналістами в 1925–1950 роках, пов'язані із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти окремих осіб або груп".
Документ також передбачає кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, військових злочинах або злочинах проти людяності.
Тепер законопроект має розглянути Сенат, а потім – підписати президент.
Збройні конфлікти між поляками і українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині і в Закерзонні. Точної кількості загиблих у цих конфліктах невідомо досі, але жертви обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих була поляками.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Коментуючи ухвалений документ, президент України Петро Порошенко заявив, що "багато хто захоче використати його для політичних спекуляцій". 8 вересня того самого року Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.