Пропагандистські ЗМІ у Росії не були готові до заколоту Пригожина, вони реагували за три етапи – британська розвідка

ЗМІ майже напевно були спочатку здивовані заколотом і не були до нього готові, йдеться в повідомленні. Російське телебачення працювало у звичайному графіку.

Після придушення заколоту російські державні ЗМІ спробували "виправити" заяви про пасивність сил безпеки, зазначили у розвідці.

ЗМІ просували ідею про те, що президент країни-агресора РФ Володимир Путін здобув перемогу, запобігши повстанню, уникнувши водночас кровопролиття, і прагнули об'єднати країну навколо президента, йдеться у повідомленні.

Майже за тиждень держава почала применшувати значення власника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина і заколоту, намагаючись водночас очорнити його персону, ідеться в повідомленні. Telegram-канали, пов'язані з ПВК "Вагнер", значною мірою замовкли, майже напевно через втручання держави, зазначили у розвідці. Водночас Путін провів помітні публічні виступи, ймовірно, із метою продемонструвати силу, ідеться в повідомленні міноборони.

Контекст:

На тлі конфлікту з міноборони РФ 23–24 червня 2023 року Пригожин влаштував у Росії заколот. Він звинуватив російських військових у завданні удару по тиловому табору найманців, а відповідальність за це поклав на найвище військове керівництво РФ. Міноборони Росії назвало заяву Пригожина про удари по ПВК "інформаційною провокацією".

Пригожин заявляв про захоплення військових об'єктів Ростова-на-Дону і намір іти на Москву, але потім передумав і повідомив, що "розвертає колони" найманців у зворотному напрямку. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що це він вів переговори із Пригожиним і переконав його зупинити рух вагнерівців.

Путін називав цей інцидент військовим заколотом, а його учасників – "зрадниками", які зробили помилку. Проти Пригожина відкрили кримінальну справу, але у підсумку засновник ПВК, як заявляли у Кремлі, дістаав можливість "піти в Білорусь", а кримінальну справу закрили.