Проти створення трибуналу щодо російської агресії проголосувало 19 євродепутатів, зокрема з Німеччини, Франції, Італії та Латвії. Cписок

Таке рішення підтримало 472 депутати, 33 утрималися, 19 були проти (загалом у парламенті, як указано на його сайті, 704 члени, у голосуванні брало участь 524).

"[Президент Росії Володимир] Путін – воєнний злочинець, а злочинців має бути покарано. Європейські громадяни заслуговують на те, щоб знати імена євродепутатів, які не згодні і заохочують безкарність", – написав у Twitter після голосування український дипломат, постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

Результати голосування опубліковано на сайті Європарламенту. Із них випливає, що проти створення трибуналу виступили представники 11 країн: троє євродепутатів із Німеччини, по двоє – із Греції, Ірландії, Італії, Португалії, Словаччини й Чехії, по одному – з Латвії, Нідерландів, Румунії та Франції.

Скріншот: europarl.europa.eu

Видання "ГОРДОН" публікує поіменний список депутатів, які голосували проти.

Німеччина

• Гуннар Бек (фракція "Ідентичність і демократія");
• Максиміліан Кра (фракція "Ідентичність і демократія");
• Озлем Демірель (фракція "Європейські об'єднані ліві").

Греція

• Лефтеріс Ніколау-Алаванос (позафракційний);
• Константінос Пападакіс (позафракційний).

Ірландія

• Клер Дейлі (фракція "Прогресивний альянс соціалістів і демократів");
• Мік Воллес (фракція "Європейські об'єднані ліві").

Італія

• Тіціана Бегін (позафракційна);
• Франческа Донато (позафракційна).

Португалія

• Сандра Перейра (фракція "Європейські об'єднані ліві");
• Жуан Пімента Лопеш (фракція "Європейські об'єднані ліві").

Словаччина

• Мирослав Радачовський (позафракційний);
• Мілан Угрик (позафракційний).

Чехія

• Гінек Блашко (фракція "Ідентичність і демократія");
• Катержина Конечна ( фракція "Європейські об'єднані ліві").

Латвія

• Тетяна Жданок (позафракційна).

Нідерланди

• Марсель де Грааф (позафракційний).

Румунія

• Марія Грапіні (фракція "Прогресивний альянс соціалістів і демократів").

Франція

• Ерве Жювен (позафракційний).

Українська громадянська мережа "Опора" наприкінці 2022 року склала список "друзів Росії в Європарламенті", куди входить семеро євродепутатів. Із цього списку п'ятеро – Блашко, Донато, де Грааф, Радачовський та Жданок – проголосували проти сьогоднішньої резолюції. Вони ж наприкінці 2022 року не підтримали резолюції щодо визнання РФ країною – спонсором тероризму.

Ці депутати неодноразово просували проросійські наративи. Наприклад, де Грааф із Нідерландів звинуватив українських, а не російських військових у воєнних злочинах у Бучі Київської області, а Донато з Італії виступала проти військової підтримки України і також звинувачувала її у масових убивствах мирних жителів.

У списку з 19 євродепутатів Жданок – єдина представниця балтійських країн (вони активно підтримують Україну). Жданок очолює партію "Русский союз Латвии", вона членкиня Європарламенту із 2004 року (із невеликою перервою у 2018–2019 роках, коли намагалася повернутися в латвійську політику). Але, як зазначив портал TVNET, Жданок більше не зможе балотуватися у Європарламент, оскільки 2022 року в Латвії було ухвалено закон, який забороняє громадянам, що перебували в Комуністичній партії після 13 січня 1991 року, бути кандидатом у євродепутати.

Контекст:

Україна наполягає на створенні спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України, оскільки Міжнародний кримінальний суд та інші такі інституції на цьому етапі не можуть розглядати справи щодо таких злочинів.

В основу майбутнього спецтрибуналу Україна запропонувала покласти п'ять параметрів і зокрема визначити, що статус підсудного, включно зі статусом глави держави, не звільнятиме його від індивідуальної кримінальної відповідальності.

Необхідність створення спецтрибуналу для Росії вже підтримала низка європейських та міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ, а також окремі країни (наприклад, Франція, Німеччина і Латвія).

У резолюції Європарламенту йдеться, що до відповідальності за злочин агресії проти України має бути притягнуто не лише військове та політичне керівництво Росії, зокрема президента Володимира Путіна, а й керівництво Білорусі, яка підтримує агресію проти України.