Путін заявив, що не очікує "нічого проривного" від зустрічі з Байденом
За словами Путіна, він після переговорів не очікує "нічого проривного в російсько-американських відносинах, нічого такого, що могло б усіх нас вразити своїми результатами", але сам факт зустрічі й розмова на різні теми – це "саме собою непогано".
Російський президент додав, що розраховує на "позитивний результат" зустрічі.
Контекст:
Саміт президентів США і РФ відбудеться в Женеві (Швейцарія) 16 червня, повідомляли у Кремлі. Глави держав обговорять актуальні питання міжнародного порядку денного, "включно з боротьбою з пандемією коронавірусу і врегулюванням регіональних конфліктів". Зустріч Байдена з Путіним підтвердили й у Білому домі.
Прессекретарка Білого дому Джен Псакі розповіла, що на зустрічі Байден планує говорити з Путіним про ситуацію в Україні й Білорусі. Заступник глави МЗС України Євгеній Єнін 28 травня повідомив, що перед самітом Байден поговорить з українським президентом Володимиром Зеленським.
Перша розмова Байдена з Путіним відбулася 28 січня 2021 року. За інформацією Псакі, Байден висловив занепокоєність щодо арешту російського опозиційного політика Олексія Навального, а також торкнувся теми участі Росії в масштабній кампанії кібершпигунства. Також президенти обговорили низку інших питань, серед яких загострення ситуації на сході України.
У березні в російсько-американських відносинах розгорілася криза після інтерв'ю Байдена, опублікованого 17 березня, у якому він назвав Путіна вбивцею й заявив, що той заплатить за втручання в американські вибори 2020 року.
18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я і додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену 19-го або 22 березня поговорити у "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії і США та про стратегічну стабільність.
Друга розмова двох президентів відбулася 13 квітня на тлі ескалації ситуації на сході України. Байден підкреслив "незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України", висловив занепокоєння нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною й в окупованому Криму, а також запропонував Путіну провести у третій країні зустріч на найвищому рівні "для обговорення всього спектра питань, що стоять перед Сполученими Штатами і Росією".
У березні – квітні США ввели кілька пакетів санкцій проти РФ за отруєння і переслідування російського опозиціонера Олексія Навального і втручання в американські вибори. Також США вирішили вислати з країни 10 співробітників російського посольства у Вашингтоні. За даними Білого дому, серед них є представники російських спецслужб.
Росія у відповідь опублікувала список американців, яким заборонили в'їзд на територію країни. Серед них – генпрокурор США Меррік Гарланд і директор ФБР Крістофер Рей. Крім цього, вислали 10 співробітників посольства США в Москві, а американському послу Джону Саллівану було рекомендовано повернутися на батьківщину для консультацій.
Крім цього, 14 травня прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін підписав розпорядження, що затвердило перелік держав, які влада РФ звинувачує в недружніх діях. До нього увійшли дві країни – США та Чехія. Згідно з документом, дипломатичні представництва США не можуть брати до себе на роботу громадян РФ.