Росія спрямувала в Нагірний Карабах 140 літаків зі своїми "миротворцями"
Штаб перекинутого в Нагірний Карабах російського контингенту "миротворчих сил" розгорнуть у Степанакерті, повідомляє пресслужба міністерства оборони РФ.
Росія з 10 листопада спрямувала в Нагірний Карабах 140 літаків зі своїми "миротворцями". Про це 16 листопада повідомляє пресслужба міністерства оборони РФ.
Упродовж минулої доби російська сторона виконала 20 рейсів у напрямку Нагірного Карабаху. Водночас перекидання з РФ особового складу та військової техніки триває.
"Для виконання миротворчих завдань, запобігання ймовірним інцидентам і гарантування безпеки російських військовослужбовців прямими каналами зв'язку здійснюють безперервну взаємодію з генеральними штабами збройних сил Азербайджану та Вірменії", – ідеться в повідомленні.
За даними міноборони РФ, контроль над дотриманням режиму припинення вогню здійснюють на 18 спостережних постах.
У російському оборонному відомстві зазначають, що вогню не відкривають по всій лінії зіткнення сторін. Водночас триває обмін тілами загиблих, а також розмінування місцевості.
Штаб російського контингенту "миротворчих сил" розгорнуть у Степанакерті.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює важливого міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і лідер Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції стали вимагати відставки Пашиняна.