"У цій заяві немає жодного слова про статус Нагірного Карабаху! Де ж вимоги вірменської сторони про те, що Нагірному Карабаху потрібно надати незалежність? Коли я запропонував їм автономію, вони не погодилися, сказали, що ні, це – "незалежна держава", вони вже багато років живуть як "незалежна держава" і мають здобути незалежність від Азербайджану. Жодного слова немає, Пашинян. Що ж сталося? Що це, Пашинян? Напевно, протягом багатьох років це залишиться притчею во язицех. Що сталося, Пашинян, ти збирався прокласти дорогу у Джебраїл. Танцював, а де статус? Статус пішов до біса, провалився, розлетівся в пух і прах, немає його і не буде. Поки я є президентом, не буде", – підкреслив Алієв.
У ніч із 9-го на 10 листопада Пашинян, Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким. Документ, крім іншого, передбачає введення російських миротворців на територію Карабаху і зобов'язання Єревана повернути Азербайджану Кельбаджарський і Лачинський райони, розташовані в так званій Нагірнокарабаській республіці.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів досягали домовленості про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
9 листопада представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основного міста Шуша, а азербайджанські війська перебувають на підступах до столиці Карабаху Степанакерт.