Протести й заворушення в Єревані спалахнули після того, як прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив, що підписав спільно з президентами Азербайджану та Росії заяву про припинення війни в Карабасі. Він говорив, що це рішення для нього було вкрай важким. Документ передбачає, крім іншого, введення російських миротворців на територію Карабаху.
Протестувальники біля будівлі парламенту побили спікера Національних зборів Вірменії Арарата Мірзояна. Вони вимагали "не здавати" Нагірного Карабаху, опозиція у Вірменії заявила про намір домагатися відставки Пашиняна на позачерговому засіданні парламенту.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
9 листопада представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основного міста Шуша, а азербайджанські війська перебувають на підступах до столиці Карабаху Степанакерт.