Російські миротворці в Нагірному Карабасі є "міною" довгострокової дії – Саакашвілі

Саакашвілі навів приклад з історії Грузії
Фото: ЕРА

Російських миротворців у Грузії використовували для розв'язання війни 2008 року, зазначив експрезидент Грузії Михайло Саакашвілі, коментуючи введення російських військових у Нагірний Карабах.

Поява в Нагірному Карабасі російських миротворців, про що домовилися учасники конфлікту за посередництва Москви, – небезпечна для регіону. Таку думку 11 листопада висловив в ефірі радіостанції "Эхо Москвы" колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі.

"Те, що зараз відбувається, що туди заходять російські миротворці, – це, звісно, міна довгострокова, яку заклали в регіоні... Та міна, яку заклали, вона ще може вибухнути. Ми це знаємо з історії Грузії. У 90-х, коли [на той момент президент Грузії Едуард] Шеварднадзе запросив  російських миротворців. І їх якраз використовували як головний привід для розв'язання нападу на Грузію 2008 року", – сказав він.

Політик зазначив, що йдеться про "велику міну, яку там заклали".

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих та поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Воєнний стан запровадили як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.

Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час перемовин у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.

9 листопада представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює головного міста Шуша, а азербайджанські війська стояли на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.

У ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.

Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай складним, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

8–12 серпня 2008 року між Росією і Грузією стався збройний конфлікт. Російські війська спільно з південноосетинськими формуваннями витіснили грузинські війська з Південної Осетії, яка офіційно є частиною Грузії, тимчасово зайнявши низку прилеглих до конфліктної зони районів Грузії. Згодом Росія визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії.