Російські промислові гіганти скорочують штат і відправляють у неоплачувану відпустку працівників – ЗМІ
У країні-агресорі Росії великі промислові компанії почали скорочувати персонал або переводити працівників на неповну зайнятість. Це пов'язано з уповільненням воєнної економіки, падінням внутрішнього попиту і скороченням експорту, повідомляє Reuters 9 жовтня.
За даними агентства, щонайменше шість великих підприємств у гірничовидобувному і транспортному секторах перейшли на чотириденний робочий тиждень, щоб знизити витрати без масових звільнень. Скорочення і простої зафіксовано в металургії, вуглевидобуванні, деревообробленні, транспортній галузі.
Найбільший виробник цементу в Росії "Цемрос" до кінця року працює за скороченим графіком через спад у будівництві й зростання імпорту цементу з Китаю, Ірану й Білорусі. Компанія заявила, що споживання цементу у країні скоротиться до менш ніж 60 млн тонн – рівня часів пандемії.
"Российские железные дороги", у яких працює 700 тис. співробітників, запропонували персоналу центрального офісу брати додаткові неоплачувані вихідні. Зниження перевезень вугілля, металів і нафти призвело до падіння доходів компанії.
Горьківський автозавод (ГАЗ) і КамАЗ також перейшли на чотириденку влітку, а "АвтоВАЗ" ввів її із 29 вересня. В алмазній компанії "Алроса" штат співробітників, не пов'язаних із видобуванням, скоротили на 10%, а менш прибуткові копальні тимчасово закрили. Вугільний сектор, у якому зайнято приблизно 150 тис. осіб, зазнав серйозних збитків через скорочення експорту. На Кузбасі з початку року закрили 18 вугільних підприємств, а кількість звільнених шахтарів сягнула 19 тис.
У сталеливарній промисловості Росії також фіксують ознаки проблем. Згідно із протоколом засідання урядової комісії з фінансової стабільності від 28 серпня, Росія розглядає можливість запровадження мораторію на банкрутство в металургійній галузі й ужиття низки інших заходів. Росія є п'ятим за величиною виробником сталі у світі: 2024 року обсяг виробництва сягнув приблизно 71 млн тонн. Джерела Reuters повідомляють, що заводи масово скорочують допоміжний персонал, намагаючись уникнути прямих звільнень.
Заборгованість за зарплатами у країні протягом року зросла у 3,3 раза – до 1,64 млрд руб. Це особливо помітно у промислових містах Уралу й Центральної Росії, де одне підприємство часто є основним роботодавцем, зазначає Reuters.
Уряд уже змушений надавати підтримку підприємствам у вигляді податкових пільг, знижок на транспорт і субсидій, ідеться в публікації.
За оцінкою експертів, економіка Росії поза військовими галузями скоротилася на 5,4% із початку року, а зростання ВВП 2025-го може становити лише 0,7–1%. Попри заяви Кремля про "стабільність", промисловість переживає помітний спад.
Контекст:
20 червня нелегітимний президент РФ Володимир Путін сказав, що вважає чутки про занепад російської економіки надто перебільшеними. Він заявив, що РФ "заплатила інфляцією за потребу військових видатків", але бореться з нею. Також додав, що РФ із наступного року нібито може зменшити військові видатки, визнавши, що нинішнє навантаження на економіку країни є надлишковим.
16 липня голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко під час засідання верхньої палати парламенту сказала, що девізом бюджету-2026 у Росії, підготовку якого розпочинають російські чиновники, має стати "сувора економія" коштів.
26 липня Bloomberg інформувало, що російська економіка, яка тривалий час демонструвала стійкість, незважаючи на міжнародні санкції, "демонструє дедалі більше тріщин" обсягом $2 трлн. Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна заявляла, що побоювання стосовно капіталу банків "абсолютно безпідставні", гендиректор "Сбербанка" Герман Греф у червні визнавав: якість кредитного портфеля погіршується, компанії дедалі частіше вимушені реструктуризувати борги.
У Росії з'явилися чіткі ознаки того, що економіка вже "не тягне" витрати на війну проти України, писало видання "Важные истории" 2 жовтня.