Розширення повноважень Ердогана може створити певні проблеми для Туреччини. Грубо кажучи, це піррова перемога – Семиволос
Президент Туреччини Реджеп Ердоган де-юре одержав ті повноваження, які мав де-факто, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Розширення повноважень президента Туреччини Реджепа Ердогана, яке підтримала більшість жителів країни на референдумі 16 квітня, ніяк на позначиться на турецько-українських взаєминах, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
"Зміцнення позицій Ердогана в Туреччині ніяк не позначиться на Україні. Наші політики не будуть ініціювати якихось змін у взаєминах із турецькою стороною. Ердоган і раніше був найвпливовішою людиною в Туреччині. Без нього не ухвалювали жодного рішення в країні. По суті, Ердоган де-юре одержав ті повноваження, які мав де-факто. Тобто з інституційного погляду мало що змінилося. Розширення повноважень Ердогана може створити певні проблеми для Туреччини. Грубо кажучи, це піррова перемога. До того ж усі проблеми, які посиплються на голови турків, будуть асоціюватися тільки з Ердоганом. Відповідальність уже ні на кого не перекладеш", – зазначив Семиволос.
За його словами, представники Меджлісу кримськотатарського народу підтримують Ердогана.
"Я бачу реакцію лідерів Меджлісу на результати референдуму в Туреччині. І їхня реакція позитивна. Тобто вони дають зрозуміти, що підтримують Ердогана. Хоча для нього кримськотатарське питання далеко не основне. Навряд чи найближчим часом він узагалі буде торкатися цієї теми. Цікаво, що представники Меджлісу зазвичай наприкінці року зустрічаються з турецькими дипломатами. Турки, як правило, завжди першими брали слово. Однак у 2014 році вони взагалі відмовилися від виступу. Тобто вони були дуже обережними. Ердоган узагалі дуже холодно зустрів українську революцію", – підкреслив співрозмовник.
Він акцентував на тому, що влада Туреччини поінформована про репресії, із якими зіткнулися кримські татари, що залишилися на окупованому українському півострові.
"Проте з часом ситуація змінилася. Турки вивчили ситуацію в Криму, дізналися, із якими проблемами в умовах окупації зіткнулися кримські татари. Щодо цього підготували звіт, і він був дуже жорсткий. Після цього кримськотатарське питання знову стало актуальним для Туреччини", – резюмував Семиволос.
Референдум про розширення повноважень президента Туреччини відбувся 16 квітня. Турецьке державне новинне агентство Anadolu повідомляє, що за підсумками підрахунку 100% бюлетенів 51,41% виборців проголосувало за посилення повноважень президента країни, 48,82% висловилося проти таких змін.
11 грудня 2016 року заступник голови парламентської фракції керівної в Туреччині Партії справедливості та розвитку Мустафа Еліташ подав спікерові парламенту Ісмаїлу Кахраману пакет конституційних поправок. Парламентський комітет схвалив проект змін до конституції, які розширюють повноваження президента.
Згідно з документом, президент стає главою державної системи та буде наділений повноваженнями щодо призначення віце-президента, міністрів і високопоставлених чиновників. Укази президента також будуть визначати рішення щодо створення, розформування, повноважень, обов'язків і структури міністерств. Президент нарівні з парламентом одержить право ухвалювати рішення про проведення повторних виборів, а також зможе оголошувати режим надзвичайного стану у країні.
Видання The Guardian писало, що пакет поправок до конституції дасть змогу чинному президентові Туреччини Реджепу Ердогану залишатися при владі до 2029 року.