Щаранський: Найбільшим святом у нас у в'язниці було, коли Рейган назвав Радянський Союз імперією зла G

"Ви кажете: "Хто міг собі уявити, що Радянський Союз не вічний?" Мій друг Андрій Амальрик у 1969 році написав книжку "Чи доживе Радянський Союз до 1984 року?" І він за це, звісно, дістав строк, відсидів. Але головна думка – режим контролює сотні мільйонів людей і витрачає всю свою енергію на те, щоб установити контроль. Він проводить такий образ: якщо солдат тримає бранця, навів на нього рушницю, має так робити день, іще день – коли-небудь його м'язи ослабнуть і він опустить рушницю. У цей момент бранець утече", – зазначив дисидент.

Він наголосив, що саме так сталося з радянською системою.

"Треба вкладати більше й більше енергії, щоб тримати всіх під рушницею. У якийсь момент, якщо Захід особливо не допомагатиме, ця енергія скінчиться. І тоді Радянський Союз розвалиться. І він передбачав, що 1984 року Радянський Союз не переживе. Маю сказати, 1984 року до мене у в'язницю вкотре приїжджали кадебешники. Говорили: "Що там ваш друг писав? Його вже немає серед живих, а ми вічні". За рік Горбачов прийшов до влади і просто за кресленнями Амальрика сказав: "Ми не витримаємо так! Треба терміново нам робити щось із нашою економікою, треба терміново робити перебудову". І Радянський Союз почав розвалюватися", – описав Щаранський.

За його словами, у в'язниці, де він перебував, "жили із цим відчуттям".

"[Це було] на відміну від "совєтологів", які за місяці до загибелі Радянського Союзу не вірили і сперечалися з нами. Ми жили у в'язниці з відчуттям, що якщо тільки Захід зрозуміє, із ким має справу, і припинить їм допомагати, то це розвалиться. Тому найбільшим святом у нас у в'язниці було, коли [тодішній президент США Рональд] Рейган виголосив Evil Empire speech ("промову імперії зла"), назвав Радянський Союз [імперією зла], і це дійшло до нас через радянську газету, яка обурювалася цим. Але, слава богу, є західний лідер, який розуміє суть Радянського Союзу. Дні цієї системи злічені. Потім, коли я розповідав це Рейгану в Білому домі під час нашої першої зустрічі, він підстрибнув, як хлопчик. Він покликав усіх: "Ідіть, слухайте! Що ви мені тоді казали?" Йому тоді багато дісталося критики за це", – пояснив Щаранський.

Контекст:

Рейган був президентом США із січня 1981 року до січня 1989-го.

Щаранський народився 1948 року в Україні, у Донецьку (тоді мав назву Сталіно). Закінчив Московський фізико-технічний інститут (спеціальність – "прикладна математика"). Після здобуття вищої освіти працював у Всеросійському науково-дослідному інституті з перероблення нафти (ВНДІ).

1973 року подав документи на виїзд до Ізраїлю, але дістав відмову. Тоді ж його звільнили із ВНДІ. До середини 1970-х став активним учасником еміграційного руху євреїв-відмовників і одним з ініціаторів створення Гельсінської групи в Москві. Був помічником академіка Андрія Сахарова. Брав активну участь у єврейському русі в СРСР, демонстраціях і голодуваннях протесту.

У  1977 році його заарештували за обвинуваченням у зраді Батьківщини та антирадянській агітації. Як стверджувало обвинувачення, Щаранський діяв за завданням іноземних розвідувальних служб. У 1978 році його засудили до 13 років позбавлення волі. В ув'язненні неодноразово потрапляв у штрафний ізолятор, оголошував голодування, десятки разів зазнавав примусового годування. 1986 року його звільнили в межах обміну, після чого він емігрував до Ізраїлю.

У 1995 році заснував і очолив партію "Ісраель ба-Алія", яка захищає інтереси репатріантів із колишнього СРСР.

Щаранський був депутатом ізраїльського парламенту. Обіймав посади міністра промисловості й торгівлі (1996–1999), глави МВС (1999–2000), міністра будівництва (2001–2003), міністра у справах Єрусалима (2003–2005). У 2009–2018 роках був головою виконавчого комітету Єврейського агентства.

2006 року тодішній президент США Джордж Буш нагородив Щаранського Президентською медаллю Свободи, яка є найвищою цивільною нагородою Америки.