Столтенберг про ймовірне підвищення статусу України в НАТО: У межах ради Україна сидітиме за одним столом на рівних умовах із 31 союзником

Про це 14 червня на пресконференції у Брюсселі напередодні зустрічі міністрів оборони країн – членів Альянсу повідомив генсек НАТО Єнс Столтенберг. Захід транслювали на YouTube-каналі NATO News.

Про те, що НАТО може підвищити статус України, наприкінці травня писали ЗМІ. Поки сторони зустрічаються в межах комісії Україна – НАТО.

Столтенберга запитали, яка різниця між комісією й радою, у разі ухвалення такого рішення Альянсом.

"Є велика різниця між комісією та радою, коли йдеться про НАТО і структуру НАТО, тому що комісія – це коли союзники зустрічаються з одним партнером. У межах комісії Україна – НАТО 31 союзник зустрічається з Україною. Ми не випрацьовуємо рішення, у нас немає структури: це платформа, щоб консультуватися з партнером, – відповів генсек Альянсу. – Якщо союзники погодяться встановити раду Україна – НАТО, це означає, що це буде 32 рівні: 31 союзник і Україна сидітимуть за одним столом на рівних умовах. Це буде орган, який вироблятиме рішення й матиме глибоку структуру, з підкомітетами тощо".

За словами Столтенберга, рада Україна – НАТО є структурою "глибшої співпраці й демонструватиме посилення політичного партнерства, відносин між Україною й союзниками по НАТО, які будуть на однаковому рівні".

ЗМІ з посиланням на дипломатів зазначали, що створення ради Україна – НАТО було б першим кроком у "зміцненні політичного партнерства" між НАТО й Україною з початку повномасштабної війни та після подання Києвом заявки на членство. Така ідея знаходить дедалі більшу підтримку серед країн – членів Альянсу.

Згідно з планом, Україна буде "повноправним" членом за столом ради Україна – НАТО, а не лише запрошеною країною для обговорень, як передбачає комісія Україна – НАТО.

Україна могла б скликати зустрічі, коли забажає, і їй було б легше надавати інформацію щодо ситуації на полі бою, повідомило Euractiv.

Це також відкриє двері для широкого кола нових сфер співпраці, таких як обмін розвідувальними даними, проведення спільних навчань.

Створення ради сприяло б формуванню України як майбутнього члена НАТО, це б допомогло максимально наблизити її до стандартів Альянсу, вважають дипломати.

Водночас конкретна дорожня карта для вступу України в Альянс досі залишається більш віддаленою перспективою, зазначили ЗМІ.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ до Альянсу зафіксовано в Конституції України.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.

30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.

Столтенберг 30 листопада торік заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога й у цьому їй допомагають члени Альянсу.

Український президент приєднається до делегацій 40 країн – членів і партнерів Альянсу на саміті у Вільнюсі.

1 червня 2023 року на полях саміту Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський наголосив на необхідності визначення країнами – членами Альянсу чіткого алгоритму руху України до вступу в НАТО. "Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства та щодо безпеки нашої країни на період до вступу в Альянс – це те, що дозволить нам вважати Вільнюський саміт успішним", – зазначив президент.

В Офісі президента заявили 10 червня, що вступ України в НАТО підтримало вже 20 членів Альянсу.