Страх у верхівці Ірану після смерті Ларіджані. NYT оцінює наслідки для режиму

За словами чиновників, посадовці перебувають у постійному страху через імовірні цілеспрямовані атаки.

ЗМІ пише, як один із них розповів, що новина про смерть Ларіджані його шокувала. Він побоюється, що Ізраїль не зупиниться, поки не усуне всіх високопосадовців Ірану. Інші посадовці теж отримують дзвінки від колег, які переживають за свою безпеку й безпеку керівництва країни. Іранські високопосадовці перебувають під посиленими протоколами безпеки після серії ударів США й Ізраїлю, включно зі смертю колишнього верховного лідера Алі Хаменеї.

За словами консервативного аналітика Рези Салехі, вбивства не завадять Ірану продовжувати свої дії. Він зазначив, що навіть після загибелі верховного лідера країна досі функціонує і в Ірані немає жодної постаті, чия смерть могла б суттєво змінити перебіг війни.

Водночас NYT пише, що деякі ізраїльські аналітики вважають, що тактика їхньої держави щодо ліквідації іранських лідерів може суттєво послабити Іран і змусити уряд піти на компроміс щодо ядерних амбіцій і балістичних ракет.

Колишня офіцерка "Моссаду" й експертка з питань Ірану Сіма Шайн з Інституту досліджень національної безпеки в Тель-Авіві наводить приклад убивства Хассана Насралли, лідера підтримуваного Іраном угруповання "Хезболла", яке значно послабило організацію і призвело до припинення вогню з Ізраїлем наприкінці 2024 року.

Інші ізраїльські аналітики попереджають про те, що вбивство такого високопоставленого іранського лідера, як Ларіджані, може виявитися "контрпродуктивним", залежно від того, хто посяде його місце.

За словами Шайн, Ларіджані був прагматиком, здатним співпрацювати і з поміркованими, і з жорсткими військовими лідерами. Його смерть може посилити позиції радикальної сили, зокрема керівника Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) і спікера парламенту Мохаммада-Бакера Галібафа, який сам раніше командував КВІР. За оцінкою експертки, посилення КВІР може призвести до продовження опору й війни, а також до висування вимог, неприйнятних для США й Ізраїлю.

Інший аспект, на який звертає увагу NYT, – це сильний кадровий резерв Ірану. Після смерті аятоли Хаменеї його син Моджтаба Хаменеї, ще один радикал, став наступником. Це свідчить про те, що системні зміни від одного або кількох убивств не є гарантованими, зазначає видання.

Денні Цітрінович, колишній керівник іранського відділення ізраїльської військової розвідки, зазначив, що стратегія "обезголовлення" має свої обмеження, оскільки Іран здатен знаходити заміну всім усунутим лідерам. Він зазначив, що, хоча Ізраїль знищив майже всіх лідерів ХАМАС у Газі, а також Насраллу і його наступника на посаді лідера "Хезболли", обидві організації досі функціонують, хоч і значно ослабленими.

Контекст:

Уранці 28 лютого Ізраїль і США оголосили про воєнну операцію в Ірані (Ізраїль назвав її "Левовий рик", США – "Епічна лють"). Глава Білого дому Дональд Трамп заявив про намір захистити американський народ, усунувши загрози з боку іранського режиму.

Після початку американсько-ізраїльських ударів 28 лютого Ларіджані був одним із перших іранських високопосадовців, хто виголосив заяву, у якій звинуватив нападників у спробах дестабілізувати й пограбувати країну, а також попередив імовірних учасників протестів, зазначило Reuters.

2 березня Ларіджані заявляв, що Тегеран не має наміру відновлювати ядерні переговори з Вашингтоном.

15 березня він повідомив про нібито підготовку змови, метою якої є інсценування події "на зразок атак 11 вересня", щоб звинуватити в цьому Іран.

17 березня про ліквідацію політика повідомляла Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), зазначивши, що Ларіджані загинув унаслідок авіаудару ізраїльських військ. Пізніше деякі іранські ЗМІ також повідомили про його смерть, офіційного підтвердження від іранського режиму немає.