"Тепер ми можемо відкрити двері у світ електронів". Оголошено лауреатів Нобелівської премії з фізики
Нобелівський комітет 3 жовтня оголосив лауреатів премії в галузі фізики. Трансляцію оголошення переможців вели на сторінці комітету в соцмережі X (Twitter).
Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики 2023 року П'єру Агостіні (Університет Огайо, США), Ференцу Краусу (Інститут Планка, Німеччина) та Анн Л'Юйє (Лундський університет, Швеція) "за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для вивчення динаміки електронів у матерії".
У релізі Нобелівського комітету зазначають, що вчені "здобули визнання за свої експерименти, які дали людству нові інструменти для дослідження світу електронів усередині атомів і молекул".
"Події, які швидко відбуваються, перетікають одна в одну, коли їх сприймає людина, так само, як фільм, котрий складається з нерухомих зображень, сприймають як безперервний рух. Якщо ми хочемо дослідити справді швидкі події, нам потрібні спеціальні технології. У світі електронів зміни відбуваються за кілька десятих часток аттосекунди – аттосекунда така коротка, що в одній секунді їх стільки ж, скільки секунд минуло з моменту народження Всесвіту. Експерименти лауреатів дали змогу отримати такі короткі світлові імпульси, що їх вимірюють в аттосекундах, тим самим продемонструвавши, що ці імпульси можна використовувати для отримання зображень процесів усередині атомів і молекул", – описує суть відкриття комітет.
Голова Нобелівського комітету з фізики Єва Олссон наголосила, що дослідження, які провели лауреати, дають змогу "відкрити двері у світ електронів". "Аттосекундна фізика дає нам можливість зрозуміти механізми, якими керують електрони. Наступним кроком буде їх використання", – додала вона.
1987 року Анн Л'Юйє виявила, що обертони світла виникають, коли вона пропускає інфрачервоне світло лазера через благородний газ. Кожен обертон є світловою хвилею із заданою кількістю циклів для кожного циклу лазерного променя. Вона й далі досліджувала цей феномен, заклавши основу наступних відкриттів.
2001 року Агостіні вдалося створити й дослідити серію послідовних світлових імпульсів, кожен із яких тривав лише 250 аттосекунд. Тоді як Краус працював над експериментом іншого типу, який дозволяв виділити одиночний світловий імпульс тривалістю 650 аттосекунд.
Контекст:
Нобелівський тиждень стартував 2 жовтня, коли оголосили лауреатів 2023 року в галузі медицини. Нагороду здобули Каталін Каріко і Дрю Вайсман за дослідження в галузі технології синтезу мРНК, що, зокрема, дало змогу створити ефективні вакцини проти COVID-19.
4 жовтня оголосять імена лауреатів Нобелівської премії з хімії, 5 жовтня – з літератури, 6 жовтня – лауреата премії миру, 9 жовтня – з економіки.