Турецьких миротворців у Нагірному Карабасі не буде – посол Азербайджану в Росії

Посол Азербайджану в Росії Полад Бюльбюль-огли спростував присутність турецьких миротворців у Нагірному Карабасі. Туреччина братиме участь лише в технічному контролі за режимом припинення вогню, сказав він в інтерв'ю РБК 11 листопада.

Розмова не йде про введення турецьких миротворців і солдатів, зазначив Бюльбюль-огли. За його словами, у зоні нагірнокарабаського конфлікту немає необхідності присутності турецького військового контингенту. Це буде взаємний російсько-турецький центр, уточнив дипломат.

Бюльбюль-огли підкреслив, що Туреччина з першого дня існування мінської групи ОБСЄ є її членом і де-факто вона гратиме роль у встановленні миру на Південному Кавказі.

Туреччина є партнером Азербайджану, оскільки це "братська країна, яка із грудня 1991 року першою визнала його незалежність", резюмував посол.

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков також говорив, що досягнуті домовленості про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі не передбачають появи там турецьких миротворців.

Про турецьких миротворців у регіоні говорив напередодні президент Азербайджану Ільхам Алієв. За його словами, миротворчу місію проводитимуть спільно Росія і Туреччина.

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.

Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.

Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює важливого міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.

У ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.

Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції стали вимагати відставки Пашиняна.

Станом на ранок 10 листопада міноборони РФ скерувало в Нагірний Карабах 10 військово-транспортних літаків Іл-76 із миротворцями. Сьогодні, 11 листопада, в аеропорту "Еребуні" приземлився літак із командуванням російських миротворчих сил.