Туск звернувся до країн Європи: Один за всіх і всі за одного. Інакше нам кінець
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Європі може настати "кінець" без єдності, закликавши країни Європейського союзу (ЄС) до спільних дій у сфері безпеки й зовнішньої політики. Про це він написав на своїй сторінці в мережі Х.
"Ніхто не сприйматиме серйозно слабку й розділену Європу: ні ворог, ні союзник. Це вже зрозуміло... Один за всіх і всі за одного. Інакше нам кінець", – ідеться в дописі Туска.
Як пише Politico, його заява з'явилася на тлі ескалації дій США у Венесуелі, які завершилися ударами по столиці й затриманням президента країни Ніколаса Мадуро.
Після цього президент США Дональд Трамп знову публічно заговорив про можливість установлення контролю над Гренландією – самоврядною територією, яка формально входить до складу Королівства Данія і до якої він уже тривалий час виявляє інтерес. За його словами, острів має головне значення для національної безпеки США.
У відповідь прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що до його заяв варто ставитися серйозно, і відкинула ідею анексії Гренландії, заявивши, що вона "абсолютно не має сенсу". Данію підтримали Норвегія, Фінляндія та Швеція.
Тим часом реакція Євросоюзу на події у Венесуелі виявилася різною. Глава дипломатії ЄС із закордонних справ Кая Каллас закликала до стриманості – цю заяву підтримало 26 країн-членів, крім Угорщини.
Іспанія разом із п'ятьма країнами Латинської Америки виступила з окремою, жорсткішою заявою, засудивши порушення суверенітету Венесуели й імовірну експлуатацію її природних ресурсів. Італія, навпаки, назвала воєнні дії США "легітимними" у відповідь на гібридні загрози.
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо назвав події у Венесуелі "доказом руйнування світового ладу", а глава уряду Угорщини Віктор Орбан написав, що "ліберальний світовий лад – у стані розпаду", цитує Politico.
Контекст:
4 травня Трамп припустив застосування військової сили до Гренландії. За два дні після цього The Wall Street Journal із посиланням на двох співрозмовників писала, що американським розвідувальним відомствам доручили посилити збір розвідданих щодо ситуації в регіоні. Після цієї публікації у МЗС Данії викликали американського дипломата. У грудні служба зовнішньої й військової розвідки Данії вперше назвала США потенційною загрозою безпеці країни.
Того самого місяця Трамп призначив губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спецпосланником США у Гренландії. Той заявив, що для нього "честь" служити Трампу на цій волонтерській посаді, щоб "зробити Гренландію частиною США".
5 січня 2026 року The Economist написало, що адміністрація президента США Дональда Трампа працює над угодою, яку презентує Гренландії.