ОСОБОВИЙ СКЛАД
ТАНКИ
ЛІТАКИ
ГЕЛІКОПТЕРИ
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен сказала телеканалу TV2 5 січня, що до заяв американського президента Дональда Трампа про бажання отримати Гренландію варто ставитися серйозно.
"Але я також хочу чітко дати зрозуміти, що, якщо Сполучені Штати вирішать здійснити воєнний напад на іншу країну НАТО, усе зупиниться. Включно з нашим НАТО і, отже, безпекою, яку гарантували з кінця Другої світової війни", – сказала вона.
Водночас Фредеріксен зазначила, що вірить у демократію й міжнародні правила гри. Вона також упевнена, що кордони країн не можна міняти ні в один, ні в інший бік.
Про те, що контролю над островом Гренландія потребують американські національні інтереси, Трамп заявив 23 грудня 2024 року. Уряд Данії оголосив про значне збільшення видатків на оборону Гренландії за кілька годин після того, як Трамп повторив своє бажання придбати Гренландію.
2025 року глава Білого дому неодноразово говорив про бажання приєднати до Штатів Гренландію (автономну територію Данії).
5 березня, звертаючись до гренландців, Трамп зазначив, що Вашингтон рішуче підтримує їхнє право самим визначати своє майбутнє і, якщо вони вирішать, США будуть раді взяти їх до свого складу. В інтерв'ю NBC News, яке опублікували 30 березня, він заявив, що США "100% матимуть Гренландію" і йому байдуже, який сигнал це дасть світу.
4 травня Трамп припустив, що США можуть застосувати військову силу щодо Гренландії.
6 травня The Wall Street Journal із посиланням на двох співрозмовників писала, що американським розвідувальним відомствам доручили посилити збір розвідданих щодо ситуації у Гренландії. Після цієї публікації міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен викликав американського дипломата.
Зазіхання Трампа на Гренландію змусили Данію, Гренландію й НАТО усвідомити, що регіон потребує значно більшої уваги й ресурсів, ніж зараз, вказало наприкінці жовтня Bloomberg.
У грудні Служба зовнішньої та військової розвідки Данії вперше назвала США потенційною загрозою безпеці країни.
-1 Київ
