У Білорусі напередодні Дня волі по ТБ показували фільми-страшилки, приплели Україну і Майдан, придумали терористів – білоруський опозиціонер Статкевич
Захід повинен зрозуміти, що гроші, які вони дають білоруському режиму, витрачають на придбання техніки для розгону протестувальників, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" лідер Білоруського національного конгресу, опозиціонер Микола Статкевич.
Влада Білорусі панічно боїться акцій протесту, що проходять у країні, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" лідер Білоруського національного конгресу, опозиціонер Микола Статкевич.
"Я раніше не уявляв, що влада так параноїдально нас боїться. Це головний висновок упродовж останніх днів для мене. Влада показала, наскільки сильні панічні настрої, а люди показали, що їм не страшно. З різним ступенем інтенсивності протестні акції будуть і далі продовжуватися. Однією рукою влада буде придушувати суспільство, а іншою – штовхати на протести через своє нахабство, цинізм, корупцію, бажання залізти в кишеню до людей. Усе ще попереду", – зазначив Статкевич.
За його словами, засоби, які виділяє Захід, влада Білорусі витрачає на утримання правоохоронців та спецслужб.
"Побоюючись Кремля і бажаючи зберегти стосунки із Заходом, влада залишає за собою можливість відступу. Так, є затримання, мітинги розігнали, але намагаються не переводити справи в кримінальну площину. Вони знають, що кримінальне переслідування лідерів опозиції може спричинити запровадження санкцій. Західні лідери повинні зрозуміти, що гроші, які вони дають білоруському режиму, витрачають на придбання техніки для розгону протестувальників і утримання машини придушення білоруського суспільства. Отже, влада позичає гроші в майбутніх поколінь, щоб тримати в страху нинішнє покоління. Ми будемо безпосередньо звертатися до кредиторів білоруського режиму, щоб вони розуміли, куди йдуть їхні гроші", – підкреслив опозиціонер.
Він акцентував увагу на тому, що через падіння рівня життя білорусів влада країни не зможе домогтися лояльності більшої частини населення.
"Утримання міліції та численних спецслужб, аналогів яким немає в Європі, – основна частина витрат із бюджету для білоруської влади після виплати зовнішніх боргів. Фінансування спецслужб і міліції вчетверо вище за витрати на охорону здоров'я та освіту. Зараз ми спостерігаємо зміну суспільного договору в Білорусі. Раніше його реалізовували у формі соціального контракту: лояльність більшості в обмін на прийнятний рівень життя. Після подій в Україні, кризи, пов'язаної з падінням цін на нафту, контракт почав називатися: лояльність в обмін на безпеку. Тобто тепер ми бачимо, що влада відмовилася від соціальних контрактів і перейшла в режим окупації суспільства і силового придушення", – заявив Статкевич.
За його словами, влада Білорусі намагалася всіляко запобігти проведенню акцій протесту.
"У Білорусі напередодні Дня волі по ТБ показували фільми-страшилки, приплели Україну і Майдан, придумали терористів. Також були превентивні затримання лідерів опозиції. Зламали всі мої акаунти в соцмережах і писали в них заклики не виходити на протести. Але люди вийшли. Кілька тисяч у цих абсолютно немислимих умовах навіть змогли організувати ходу під прапорами. Це вже не натовп, не стадо. Це народ. Люди виходять не тому, що так сказав Статкевич. А тому, що вони мають почуття власної гідності. Це головна відмінність порівняно з усіма попередніми акціями протестів у Білорусі. Залякати нас уже не зможуть", – резюмував опозиціонер.
За словами Статкевича, з 24 березня його тримали в СІЗО Комітету державної безпеки Білорусі. У КДБ він перебував як підозрюваний за статтею 293 Кримінального кодексу (організація масових безладів). Сьогодні вранці опозиціонера звільнили, забравши в нього постанови про арешт і підозру.
25 березня в Мінську пройшла акція до Дня волі, хоча міська влада не дала на неї дозволу. Співробітники ОМОН оточили активістів, розбили їх на групи і масово затримували, кілька десятків журналістів також затримали. Аналогічні акції пройшли в інших містах країни.
За оцінками правозахисників, понад 700 осіб затримали під час акції в Мінську.
У ЄС заявили, що дії правоохоронців під час мітингу суперечать зобов'язанням, які взяв на себе Мінськ. У Євросоюзі підкреслили, що репресії щодо свободи слова і зібрань суперечать заявленій Білоруссю політиці демократизації.
26 березня в Білорусі відбулася нечисленна акція протесту, її супроводжували нові затримання.
День волі – неофіційне свято, його не визнає влада Білорусі. Його відзначають у річницю створення Білоруської Народної Республіки 25 березня 1918 року, яка проіснувала менше ніж рік, перш ніж Білорусь захопили більшовики і проголосили в ній радянську владу.