У Білорусі проти Цепкала порушили кримінальну справу про хабарництво. Йому загрожує до 15 років в'язниці

Проти білоруського дипломата, незареєстрованого кандидата в президенти Валерія Цепкала в Білорусі порушено кримінальну справу за статтею про одержання хабаря, повідомив 15 серпня російському виданню "Медуза" його прессекретар Олексій Урбан.

Імовірно, ідеться про ст. 430 Кримінального кодексу Республіки Білорусь. Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

За словами Урбана, Цепкала оголошено в розшук у Білорусі, а також, за даними російського видання "Подъем", у РФ, оскільки Білорусь і Росія входять до складу Союзної держави.

Цепкало в 1994–1997 роках був першим заступником міністра закордонних справ Білорусі, а в 1997–2002 роках очолював білоруське посольство у США. Дипломата називали одним із головних конкурентів чинного президента Олександра Лукашенка на виборах, проте його до них не допустили – ЦВК Білорусі забракувала майже половину підписів, які штаб опозиціонера надав на підтримку його висунення. Він поїхав у Росію разом із дітьми 24 липня, побоюючись арешту. 2 серпня політик прибув до Києва. Дружина Цепкала Вероніка увійшла до штабу білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської, яку допустили до виборів. Із 9 серпня вона перебуває в Москві, куди поїхала, побоюючись кримінального переслідування.

У коментарі "Радые Свабода" 15 серпня Урбан повідомив, що наступного тижня Цепкало збирався повернутися у Білорусь, але інформація про кримінальну справу завадить йому приїхати на батьківщину.

"Цілком імовірно, що справу порушили спеціально для того, щоб він не з'явився. Тому ми будемо чекати сприятливішої ситуації, тому що на волі він корисніший для Білорусі, ніж у в'язниці", – сказав представник Цепкала.

Урбан підтвердив, що Цепкало, як і раніше, перебуває в Україні, але збирається відвідати Польщу, де у нього заплановано зустріч із польськими та американськими політиками.

Напередодні Цепкало в Instagram закликав громадян Білорусі продовжувати загальнонаціональний страйк і "мирні акції протесту вдень". Він також вимагав від влади визнати Тихановську законно обраним і легітимним президентом та провести нові чесні вибори.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ять кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають досі. До акцій протесту приєдналися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікації виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів (за офіційними даними, понад 2 тис. із них уже відпустили), щонайменше дві людини загинули, сотні дістали травми і поранення.

Іноземні держави та міжнародні організації закликали владу Білорусі утриматися від насильства. У США і Європейському союзі заявили, що вибори в Білорусі не були вільними і демократичними. ЄС не визнав результатів голосування і повідомив про намір ввести санкції проти білоруської влади.

Тихановська після виборів виїхала в Литву. У штабі кандидатки у президенти заявили, що її вивезли з країни за вказівкою влади.