У хорватському Саборі ініціювали декларацію про визнання Голодомору геноцидом

У парламенті Хорватії ініціювали ухвалення декларації про Голодомор як геноцид українського народу. Про це 11 березня у Facebook повідомив депутат хорватського Сабору Марко Мілановіч Літре.

"У світлі багатовікових зв'язків і дружби між українцями та хорватами Фракція хорватських сувереністів подала, згідно з парламентською процедурою, за ініціативою української національної меншини запит про ухвалення декларації, яка засуджує Голодомор як геноцид проти українського народу", – написав Літре.

Він закликав депутатів Сабору проголосувати за декларацію, у такий спосіб хорвати засудили б злочин комуністичного режиму, унаслідок якого в 1932–1933 роках загинуло понад 7 млн українців.

"Не провалімо голосування за цю декларацію, тому що це одне з попереджень з історії для майбутніх поколінь – про те, що права і свободи людей не можна знехтувати заради якихось нібито високих цілей", – зазначив Літре.

Уперше питання про визнання Голодомору актом геноциду Літре порушив 27 листопада 2020 року, ідеться на сайті музею Голодомору.

28 листопада, у День пам'яті жертв Голодомору, Літре спільно з українськими дипломатами взяв участь у жалобній акції біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Загребі.

2016 року Верховна Рада України звернулася до демократичних держав із проханням визнати Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наприкінці 2018 року це зробив Конгрес США.

Голодомор 1932–1933 років – масовий голод, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. На сайті музею Голодомору зазначають, що загальна кількість померлих через голод тих років сягає 7 млн осіб. В Україні Голодомор розглядають як акт геноциду українського народу, інспірований урядом СРСР. Кожної четвертої суботи листопада в Україні – День пам'яті жертв голодоморів, коли вшановують пам'ять жертв масового голоду в 1921–1923 і в 1946–1947 роках.