У ЄC обговорюють створення власної розвідки для протидії зовнішнім загрозам – Bloomberg
Європейський союз має поступово створити повноцінний розвідувальний орган, щоб ефективніше протистояти зовнішнім загрозам і рішучіше реагувати на шпигунство в межах своїх кордонів. Про це йдеться у проєкті доповіді, яку було розроблено за дорученням президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн, повідомило 23 жовтня Bloomberg.
Зазначено, що раніше цього року фон дер Ляєн доручила колишньому президенту Фінляндії Саулі Нійністьо надати рекомендації про те, як покращити готовність блоку протистояти можливим кризам. Очікують, що він опублікує свої висновки вже наступного тижня, але проєкт усе ще можуть змінити.
За словами джерел агентства, знайомих з проєктом, нова розвідувальна служба збиратиме власні розвідувальні дані про загрози, які походять з-за кордонів ЄС і стосуються всього блоку. Мета полягає в тому, щоб уникнути дублювання з національними агентствами й допомогти протидіяти шпигунству, спрямованому на інститути ЄС.
Доповідь є частиною зусиль блоку щодо підвищення своєї готовності до оборони й безпеки на тлі зростання ризиків, серед них – дії нелегітимного президента країни-агресора Росії Володимира Путіна щодо східних членів ЄС, потенційне поширення конфліктів на Близькому Сході й побоюванням щодо посилання Китаю, написало Bloomberg. Блок також став більш насторожено ставитися до нових гібридних загроз, таких як хвилі мігрантів, котрих скеровують до ЄС Росія й Білорусь для дестабілізації, ідеться в статті.
У ЄС немає належної розвідувальної служби, а посадовці зараз аналізують загальнодоступні джерела й інформацію, надану державами-членами. Це обмежує можливості інститутів ЄС щодо виявлення потенційних загроз і реагування.
Проєкт звіту також закликає ЄС посилити захист від шпигунів, узгодивши правову базу щодо шпигунства й незаконної таємної діяльності в державах-членах. Планують, що буде запропоновано встановити обмеження для дипломатів із третіх країн, котрі подорожують у межах ЄС, якщо вони становлять загрозу з погляду ведення диверсійної або шпигунської діяльності.
Пропозиція про створення нової розвідувальної служби ЄС, імовірно, викличе суперечки всередині блоку з огляду на побоювання щодо централізації влади у Брюсселі, а також небажання національних служб безпеки ділитися секретною інформацією й джерелами з іншими країнами й інститутами ЄС, ідеться в публікації.
Контекст:
2022 року Рада ЄС схвалила так званий Стратегічний компас безпеки й оборони, яким закликала до розроблення гібридного інструментарію ЄС, котрий поєднує наявні й нові інструменти для виявлення гібридних загроз і реагування на них. У червні 2024 року високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявляв, що останнім часом значно зросла кількість іноземного втручання в європейську політику й маніпуляцій інформацією, особливо з боку країни-агресора Росії.
За даними The Washington Post, МЗС РФ розробляє "наступальну інформаційну кампанію", щоб спробувати послабити своїх західних противників, зокрема США, і використати війну в Україні для створення нового глобального порядку.
Протягом останніх років низка країн Європи заявила про диверсії та інформаційні кампанії, за якими могла стояти РФ. Зокрема, Польща повідомила, що ліквідувала найбільшу в історії країни російську розвідувальну мережу. Її члени, серед іншого, брали участь у дезінформаційній діяльності, збирали інформацію про шляхи постачання військової допомоги Україні й готували диверсії. Чехія зупинила "операцію російського впливу", коли викрила прокремлівський сайт Voice of Europe, який наповнювали більше ніж 10 мовами й поширювали російську пропаганду. За даними чеського МЗС, за допомогою Voice of Europe РФ намагалася вплинути на вибори в Європарламент.