У Кремлі розробили два сценарії розвитку ситуації в Білорусі – центр "Досьє"

Кремлівські політтехнологи розробили два сценарії щодо "стабілізації ситуації" в Білорусі – один з них мирний, інший силовий. Про це виданню "МБХ медіа" повідомили в центрі "Досьє" (розслідувальний проєкт бізнесмена Михайла Ходорковського) з посиланням на джерела у Кремлі.

Мирний варіант передбачає перемовини з опозицією. У Кремлі вважають, що білоруси втомилися від президента Олександра Лукашенка, тому поруч із ним мають з'явитися нові впливові фігури, яким вдалося б просувати проросійську політику. Основним критерієм є те, щоб такі фігури не були причетними до фальсифікацій на виборах і до придушення протестів. Головним кандидатом на таку роль є предстоятель Білоруської православної церкви митрополит Павло.

Співрозмовники "Досьє" кажуть, що під час перемовин пропонують обговорювати конституційну реформу: анонсувати підготовку референдуму щодо зміни конституції і скликання конституційної наради. Референдум же планують провести у грудні, а вибори президента за новою конституцією – у січні – березні 2021 року.

"Сенс, за словами джерела, у тому, щоб Росії вистачило часу провести агітацію за "свого", проросійського кандидата, а у США не було можливості впливати на перехідний процес через вибори президента. На цей період пропонують обмежити перебування в Білорусі іноземців і висилати за кордон найяскравіших політичних активістів", – ідеться в матеріалі.

Силовий варіант передбачає організацію військового перевороту, за якого самого Лукашенка відправлять під домашній арешт, незгодних, які залишаться в Білорусі, жорстоко покарають. Обличчям "хунти" може стати держсекретар Ради безпеки республіки Андрій Равка.

"За такого варіанта розвитку подій, на думку кремлівських політтехнологів, нові вибори потрібно відкласти, треба буде вимагати підписання меморандуму про невтручання у справи Білорусі сусідніх держав і ухвалити меморандум про заборону страйків, який зобов'яжуть підписати всіх бізнесменів і керівників підприємств", – пише "МБХ медіа".

Політтехнологи планують також скомпрометувати символіку протесту, пов'язавши біло-червоно-білий прапор із нацизмом, і створити білоруську націоналістичну структуру радикального характеру, "яка могла б стати чимось на зразок "білоруського "Правого сектора", який дискредитує своєю "розгнузданістю" антиросійський протест".

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про більшу кількість жертв. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.

16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. людей.

Протести у країні тривають уже два тижні.

Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, доки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Згодом він заявляв, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.

17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі й заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.