У московській лікарні, де лікують кремлівську еліту, терміново збудують бомбосховище з операційними, спецзв'язком і захистом від радіації

У Кремлі замислилися про необхідність бомбосховища в лікарні для російських топчиновників
Фото: EPA

У Центральній клінічній лікарні управління справами президента РФ у Москві готуються до будівництва бомбосховища. Вартість проєктних робіт оцінили у 35 млн руб. (приблизно 15,93 млн грн).

Відповідне замовлення 26 травня на російському порталі держзакупівель розмістило управління справами президента РФ, на цей момент статус закупівлі вказано як "завершено", текст договору щодо нього недоступний. Загальний термін завершення робіт за договором – 20 грудня 2023 року.

Завдання виконавця формулюють як "виконання проєктних і розвідувальних робіт із метою будівництва об'єкта". Ідеться про будівництво "захисної споруди цивільної оборони" за адресою: вулиця Маршала Тимошенка, 15. Як зазначає "Медуза", за цією адресою в Москві розташована ЦКЛ, у якій лікують російських високопосадовців.

Видання The Moscow Times 31 травня писало, що споруду розраховано на 800 осіб, у ній зможуть сховатися медичний персонал і працівники. Бомбосховище має забезпечувати захист від радіації й від вибухової хвилі.

Повідомляють, що в укритті мають бути як основні, так і допоміжні приміщення, кілька входів, вантажний ліфт і аварійний вихід. Останній повинен мати тамбур, обладнаний захисно-герметичною й герметичною дверима.

Також у сховищі встановлять складну систему вентиляції, здатну очищати повітря "від газоподібних засобів масового ураження", аерозолів і продуктів горіння. "Для виконання медичних процедур у воєнний час" буде передбачено функцію підігріву повітря.

У проєкті договору також вказано, що в бомбосховищі необхідно передбачити роботу систем спецзв'язку "для посадовців, які є об'єктами державної охорони", а також "оснастити приміщення відповідних посадовців технічними засобами захисту від витоку таємної інформації".

Контекст:

Після того як 3 травня москвичі повідомили про вибухи в місті біля Кремля, а адміністрація Путіна заявила про атаку з боку Києва з використанням двох безпілотників, у Москві заборонили польоти БПЛА. У заяві йшлося, що президент РФ Володимир Путін "під час атаки не постраждав".

Мер Москви Сергій Собянін заявив 30 травня, що столицю РФ атакували дрони о 8.21 за місцевим часом. Пізніше він уточнив, що по медичну допомогу звернулося двоє людей. ЗМІ повідомили про кілька пошкоджених будівель у місті.

За даними Telegram-каналу Shot, у повітряній атаці на Москву було використано понад 30 безпілотників: 19 із них нібито збили на підльоті до міста. Міністерство оборони країни-агресора стверджує, що БПЛА нібито було всього вісім і всі їх "уразили".

Адміністрація президента РФ 30 травня дала вказівки російським державним і провладним ЗМІ, як висвітлювати атаки безпілотників на Москву й Московську область, писала "Медуза". У методичці рекомендують журналістам писати про "успішну роботу ППО". Водночас росЗМІ повідомляли, що Путін ледь не потрапив під атаку дронів, перебуваючи у своїй підмосковній резиденції.