Співрозмовник видання розповів, що під час атаки Путін перебував у своїй резиденції "Ново-Огарьово", і через повітряну загрозу "Путіна підняла вранці служба безпеки".
Журналісти наголошують, що один із дронів російська протиповітряна оборона знешкодила тоді, коли йому залишалося приблизно 10 км до резиденції Путіна.
The Moscow Times звертає увагу, що прессекретар Путіна Дмитро Пєсков підтвердив, що глава Кремля того дня "був вимушений прокинутися раніше, ніж зазвичай", і "йому надходила у прямому режимі інформація" за лінією низки відомств, зокрема міноборони РФ.
Видання називає дрони українськими.
Контекст
Після того як 3 травня москвичі повідомили про вибухи в місті біля Кремля, а адміністрація Путіна заявила про атаку з боку Києва з використанням двох безпілотників, у Москві заборонили польоти БПЛА. У заяві йшлося, що Путін "під час атаки не постраждав".
Мер Москви Сергій Собянін заявив 30 травня, що столицю цієї країни атакували дрони о 8.21 за місцевим часом. За його ствердженнями, постраждалих немає, у кількох будинках – незначні пошкодження. Пізніше він уточнив, що по медичну допомогу звернулося двоє людей. ЗМІ повідомили про кілька пошкоджених будівель у місті.
За даними Telegram-каналу Shot, у повітряній атаці на Москву було використано понад 30 безпілотників: 19 із них нібито збили на підльоті до міста. Міністерство оборони країни-агресора стверджує, що БПЛА нібито було всього вісім і всі їх "уразили".
У МЗС РФ пригрозили Україні "найжорсткішими заходами" після атаки БПЛА на Москву.
Для України на тлі останніх масованих ракетних ударів РФ те, що відбувається в Москві, – це "третьорядна й малоцікава подія", заявили в Офісі президента. Радник глави ОПУ Михайло Подоляк припустив, що дрони, які атакували Москву, можуть бути російськими. "Можливо, не всі дрони готові атакувати Україну й хочуть повернутися до своїх творців", – зазначив він.
Адміністрація президента РФ 30 травня дала вказівки російським державним і провладним ЗМІ, як висвітлювати атаки безпілотників на Москву й Московську область, писала "Медуза". У методичці рекомендують журналістам писати про "успішну роботу ППО", а якщо вони цитують коментарі російських спікерів, то робити це тільки в негативному контексті.
+2 Київ
