У Німеччині обговорюють участь бундесверу в миротворчій місії в Україні – NYT

Питання про те, чи варто спрямовувати військових до повоєнної України, стало новим розділом у розвитку відносин німців зі своєю армією, ідеться у статті.

Попри тижні напруженої дипломатії й оптимістичні прогнози президента США Дональда Трампа, до укладання мирної угоди щодо України ще далеко, але в Німеччині політики вже обговорюють одне з головних питань майбутньої угоди, зазначає ЗМІ.

Ця дискусія, яку протягом останніх тижнів активізували, вплине на те, наскільки Європа зможе самостійно надати Україні гарантії безпеки після війни, вважають журналісти. На їхню думку, це також важливе питання для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, котрий намагається відновити лідерство своєї країни на континенті й у світі.

Після десятиліть скорочення армії із часів завершення холодної війни Німеччина зараз проводить її відновлення з рекордними витратами, зазначає видання. Опитування свідчить, що більшість виборців це підтримує, проте охочих служити в армії досі небагато, а до військкоматів черги не стоять, підкреслюють автори статті.

Через гострий брак військових, міністерство оборони готується презентувати план повернення до спрощеної форми військового призову, за яким усі 18-річні чоловіки мають пройти анкетування щодо своєї придатності до служби, після чого армія спробує переконати найвідповідніших добровільно вступити до війська, перш ніж переходити до примусового призову, наголошує медіа.

Це стримане ставлення до служби в армії та її розгортання тепер проходить перевірку через імовірність скерування німецьких військ в Україну, яка фактично залишатиметься на передовій протистояння з Росією – на землі, де в часи Другої світової війни нацистські солдати чинили воєнні злочини, підкреслює NYT.

Мерц натякав, що не відкидає участі німецьких військ у європейській миротворчій місії в Україні – ідеї, яку інші європейські лідери сприймають позитивно, проте багато німців – зокрема й у партії самого Мерца – налаштовані менш прихильно, нагадує видання.

17 серпня міністр закордонних справ Йоганн Вадефул у подкасті Table Today заявив, що розміщення німецьких військ в Україні "може перевантажити" армію, яка вже має контингент у Литві для захисту від імовірної російської агресії.

20 серпня Міхаель Кречмер, прем'єр Східної Саксонії і член Християнсько-демократичного союзу Німеччини, сказав виданню Der Spiegel, що збройні сили "не мають потрібних ресурсів", щоб гарантувати безпеку України.

Речники Мерца наголошують, що гарантії безпеки можуть мати різні форми – повітряна підтримка, підготовка українських військових тощо.

Ця невизначеність стала приводом для критики з боку праворадикальної партії Альтернатива для Німеччини (AfD), яка має тісні зв'язки з Росією і є найбільшою опозиційною силою в парламенті, додає ЗМІ.

Україна й Росія досі не дійшли згоди щодо деталей будь-якої повоєнної гарантії безпеки. Росія наполягає на тому, щоб її теж долучили до цих гарантій – що для України є неприйнятним. Україна прагне гарантій із боку Європи і США.

Адміністрація Трампа заявляє про готовність надати певну допомогу, але не війська.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв'ю Fox News заявляв, що "європейцям доведеться взяти на себе левову частку тягаря". 

Обговорення участі Європи в миротворчих місіях не нове, але воно набрало нової актуальності після зустрічі Трампа з нелегітимним президентом РФ Володимиром Путіним на Алясці 15 серпня, яка викликала деяку надію на укладання миру.

Контекст:

Уперше після початку повномасштабного вторгнення РФ про ймовірність скерування в Україну миротворців заявив 2024 року президент Франції Еммануель Макрон. Цю ідею підтримав і прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер. Він, за даними ЗМІ, навесні 2025-го заявляв про готовність розгорнути 10 тис. британських військових в Україні. Відповідні плани обговорювали в межах "коаліції охочих", членами якої стали десятки держав.

Після саміту лідерів Європи із Трампом у Вашингтоні 18 серпня американські та європейські високопосадовці почали розробляти пропозицію, яка передбачатиме гарантії безпеки для України. Було створено робочу групу, до якої увійшли радники лідерів країн із питань нацбезпеки, її очолив держсекретар США Марко Рубіо. Серед сценаріїв, які, за даними медіа, розглядає ця група, – скерування військового контингенту в Україну в межах гарантій.

Міністр оборони Великобританії Джон Гілі повідомив 15 серпня, що британська сторона готова скерувати свої війська в Україну, якщо буде досягнуто перемир'я з РФ. За даними ЗМІ, Великобританія готова скерувати в Україну війська для захисту неба й портів. США не будуть скеровувати свої війська в Україну, сказав Трамп, але "готові допомогти з повітря". За його словами, військові контингенти в Україну готові скерувати, окрім Великобританії, також Франція й Німеччина. Про готовність розмістити в Україні своїх військових також заявили Естонія й Литва.

Президент США вважає, що це "не буде проблемою", але в МЗС країни-агресора заявляють про "неприйняття будь-яких сценаріїв, які передбачають появу в Україні військового контингенту за участі країн НАТО".