У Вірменії заявили, що їхній пріоритет – "деокупація" зайнятих Азербайджаном територій Карабаху

Вірменія намагатиметься повернути території, які зайняв Азербайджан у Нагірному Карабасі. Про це 14 грудня на зустрічі зі співголовами мінської групи ОБСЄ заявив міністр закордонних справ Вірменії Ара Айвазян, інформує МЗС Республіки Вірменія (РВ).

"Глава МЗС РВ підтвердив принципову позицію вірменської сторони про те, що розгляд прав та інтересів арцахських (нагірнокарабаських. – "ГОРДОН") вірмен має відбуватися передусім у межах мирного процесу під співголовуванням мінської групи ОБСЄ. Як пріоритет вірменської сторони Ара Айвазян підкреслив установлення статусу Арцаха на основі права народу Арцаха на самовизначення, деокупацію окупованих Азербайджаном територій Арцаха, створення умов для безпечного повернення арцахських вірмен у свої будинки", – ідеться в повідомленні.

Айвазян заявив, що Азербайджан порушив зобов'язання, узяті на себе в питанні врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі. Проявом цього глава МЗС Вірменії назвав "провокаційні дії напередодні на лінії зіткнення Арцах-Азербайджан".

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я у Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщується 1960 російських миротворців. Азербайджан також отримав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.

Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

У міноборони Вірменії 12 грудня заявили про відновлення наступу азербайджанськими військовими в напрямку населених пунктів Беюк Таглар – Хцаберд. Азербайджан пояснив це "провокаційними діями Єревана на звільнених територіях Нагірного Карабаху", однак не уточнив, що саме сталося.

13 грудня в міноборони Азербайджану пояснили ситуацію. Частина збройних сил Вірменії, за даними відомства, залишилася в лісовій зоні селища Гадрут, військові почали здійснювати "терористичні акти й акції саботажу проти азербайджанських мирних жителів і військовослужбовців".

За даними міністерства оборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. У Вірменії станом на 14 листопада було відомо про 2317 загиблих військовослужбовців.

Мінська група ОБСЄ займається врегулюванням ситуації в Карабасі, вона складається з Росії, США, Франції, Білорусі, Німеччини, Італії, Туреччини, Фінляндії, Швеції, Азербайджану та Вірменії.