У владу у РФ нагору потрапляють найбільші нездари. Це неминуче закінчиться катастрофою – російський соціолог

"Я не бачу запиту на яскраву особистість ні в середовищі опозиції, ні в середовищі влади та її оточення. У владних структурах триває процес негативної селекції, і нагору викидають найбільш нецікавих, найбільших нездар і найбільш цинічних фігур. Наслідком цього є наростання некомпетентності влади та дисфункції в управлінні, помилки в політиці. У цьому сенсі режим приречений", – сказав він.

За словами соціолога, російський режим "має власний механізм саморуйнування, це неминуче має закінчитися катастрофою".

"Усередині російського суспільства я поки не бачу механізмів позитивного добору яскравих людей. Навпаки: що далі, то сильнішим є процес наростання епігонів. Це теж дуже поганий знак, ознака деградації суспільства", – пояснив Гудков.

Він також вважає, що основа режиму в Росії – "дуже поширене відчуження від політики, коли люди кажуть: "Я в політиці участі не беру ", "Політика – брудна справа", "Я не можу впливати на стан справ".

"[Німецько-американська філософиня] Ханна Арендт свого часу писала, що основа тоталітарних режимів – це не ідеологія, не силові структури, а апатія населення, яке не хоче брати участь ні в суспільному житті, ні в політиці і не може озвучити свої інтереси й добиватися їхньої реалізації. Це опорна конструкція [сучасного режиму] – саме стан індиферентності, відчуження від життя, звуження кругозору тощо. Це є основою. А так суто теоретично у певних групах виникають запити на громадську діяльність та готовність висунути якісь ідеї, програми. Але це все-таки дуже тонкий шар", – зазначив Гудков.

Контекст:

Путін обіймає посаду президента Росії з 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли він був главою уряду.

У 2020 році до конституції РФ внесли зміни, які дають змогу Путіну знову балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року.