У Воронезькій області депутатка виступила проти війни в Україні. Після цього її колеги звернулися до правоохоронців

22 березня на засіданні Семилуцької райради Бєляєва засудила рішення РФ Володимира Путіна напасти на Україну.

"Я проти того рішення, яке ухвалив президент РФ, і проти тих дій, що їх сьогодні здійснюють на території суверенної держави Україна. Я вважаю те, що відбувається, воєнним злочином", – заявила вона.

Інші депутати намагалися заперечити їй, казали, що російські солдати гинуть в Україні нібито для того, щоб росіяни "жили спокійно".

Бєляєва заявила, що у депутатів "вихідні дані неправдиві".

"На нашу країну ніхто не нападав. І завтра ніхто не напав би. Це те, що вам пропагандисти в голови вклали. Немає жодного реального доказу, що Україна готувалася нападати на нашу країну. Тільки голослівні заяви. І нацистів там немає", – сказала вона.

Видання "Вести Воронеж" повідомило, що після заяв Бєляєву виключили зі складу комісії з депутатської етики і планують виключити із фракції КПРФ, до якої вона входить. Керівник фракції КПРФ у Воронезькій облдумі Андрій Рогатнєв сказав, що у Бєляєвої "деструктивна позиція" і що вона "дотримується не соціалістичних і комуністичних, а радше ліберальних поглядів".

23 березня адміністрація Семилуцького муніципального району повідомила, що 20 із 23 депутатів райради закликали виключити Бєляєву зі складу ради й вирішили передати до правоохоронних органів заяву з проханням дати оцінку її діям.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюють)

Контекст:

У Росії переслідують громадян за критику нападу РФ на Україну, а від ЗМІ, погрожуючи блокуванням, вимагають називати війну, яку розв'язала Росію, "спеціальною військовою операцією", і використовувати виключно офіційні російські джерела під час її висвітлення.

4 березня Державна дума Росії ухвалила поправки до Кримінального кодексу РФ, які посилюють відповідальність за поширення "фейків" про дії збройних сил РФ. Відповідно до ухвалених поправок, публічне поширення "свідомо неправдивої" інформації про використання збройних сил РФ карають штрафом від 700 тис. до 1,5 млн руб. (170–365 тис. грн) або позбавленням волі на строк до трьох років. Якщо закон порушили з використанням службового становища, строк позбавлення волі може становити до 10 років, а якщо це спричинило тяжкі наслідки – до 15 років.

Після ухвалення закону багато світових ЗМІ зупинили роботу в Росії, щоб захистити своїх журналістів.

Про перші кримінальні справи в РФ за цією статтею стало відомо в середині березня. 25 березня голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін сказав ТАСС, що відомство розслідує понад 10 таких справ. Серед фігурантів – відомий російський публіцист Олександр Невзоров.