Унаслідок протестів у Киргизстані постраждало понад тисячу людей
У Бішкекському науково-дослідному центрі травматології та ортопедії лікують 82 пацієнтів, один перебуває у відділенні реанімації в комі. Про це повідомила пресслужба міністерства охорони здоров'я Киргизстану.
Під час протестів у столиці Киргизстану Бішкеку постраждало 1002 людини, на стаціонарному лікуванні перебуває 204 пацієнти, про це поінформувало МОЗ Киргизстану 7 жовтня.
Протягом останньої доби по допомогу звернулося 234 людини.
Міністр охорони здоров'я країни Сабіржан Абдікарімов відвідав національний госпіталь і Бішкекський науково-дослідний центр травматології та ортопедії, де лікують пацієнтів, які дістали травми на площі Ала-Тоо в центрі столиці, указано в повідомленні.
Директор НДІ травматології Сабирбек Жумабеков повідомив, що в його клініці продовжує лікування 82 пацієнти, один перебуває у відділенні реанімації в тяжкому стані, у комі.
Після парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня, у Бішкеку спалахнули протести. Мітингувальники вимагали анулювати підсумки голосування, згідно з якими в Жогорку Кенеш пройшли політичні партії "Бірімдік" (здобула 24,5% голосів), "Мекенім Киргизстан" (23,88%), "Киргизстан" (8,76%) і "Бутун Киргизстан "(7,13%), а опозиційні політсили не подолали семивідсоткового бар'єра.
У ніч на 6 жовтня в Бішкеку протестувальники захопили будівлю парламенту. За даними міністерства охорони здоров'я Киргизстану на ранок 7 жовтня, під час сутичок постраждало щонайменше 768 осіб, одна людина померла.
Мітингувальники домоглися звільнення з в'язниці експрезидента країни Алмазбека Атамбаєва – адвокати повідомили, що суд випустив його під домашній арешт. Чинний президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив, що залишається легітимним керівником країни.
На тлі масових вуличних протестів подали у відставку 6 жовтня спікер парламенту Киргизстану Дастан Джумабеков і глава уряду Кубатбек Боронов.
Центрвиборчком країни визнав недійсними результати виборів.
Голови кількох опозиційних парламентських партій створили дві народні координаційні ради. Їхні члени не визнають прем'єр-міністра, запропонованого парламентом країни, і хочуть обрати уряд народної довіри.
7 жовтня парламентська опозиція ініціювала процедуру імпічменту президента країни.