"Жменя пожертв" не відшкодує збитків від розриву Росією "зернової угоди" – генсек ООН

Подорожчання зерна відчують як країни, які розвиваються, так і розвинені, вважає глава ООН
Фото: ЕРА
Обіцянку країною-агресором Росією доправити у країни Африки партії безплатного зерна не компенсують продовольчої кризи, спричиненої виходом РФ із договору про безпечний експорт через Чорне море. Про це генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив 27 липня на пресконференції у штаб-квартирі організації, яку транслювала пресслужба ООН.

За його словами, обіцянки Москви не допоможуть уникнути наслідків її виходу із "зернової угоди".

"Коли ви вилучаєте з ринку мільйони і мільйони тонн зерна, то це призводить до вищих цін, ніж ті, що були б, якби українське зерно стабільно надходило на міжнародні ринки. Це подорожчання оплачуватиме кожен, скрізь, зокрема країни, які розвиваються, і вразливі верстви у країнах середнього достатку, і навіть у розвинених країнах. Тому жменькою пожертв окремим країнам не виправити цих серйозних наслідків, які стосуються всіх і скрізь", – сказав він.

Президент країни-агресора Росії Володимир Путін 27 липня пообіцяв низці африканських країн безплатне зерно замість українського "протягом найближчих трьох-чотирьох місяців". На саміті Росія – Африка, який проводять у Санкт-Петербурзі, він заявив, що Росія готова "замінити українське зерно як на безоплатній, так і на комерційній основі", але частину продовольства надасть безплатно.

На тій самій пресконференції Гутерріш заявив, що і далі спілкуватиметься з РФ щодо "зернової угоди". Він поінформував, що продовжить контакти з Туреччиною, Україною, РФ та іншими сторонами, "спроможними впливати на світовий ринок агропродукції".

"Ми маємо бути прагматичними... І ми маємо робити все, щоб забезпечити доступ агропродукції та добрив із РФ та України на глобальні ринки", – сказав він.

Контекст:

Росія блокувала вивезення української продукції з морських портів після початку широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

22 липня 2022 року в Туреччині відбулося підписання угод про морський експорт українського зерна з трьох портів – Одеса, Чорноморськ і Південний. Україна підписала документ із Туреччиною та ООН, Росія дзеркально зробила те саме. Угода набула чинності 1 серпня. "Зернову угоду" кілька разів продовжували, востаннє – до 18 липня 2023 року.

17 липня в Кремлі заявили, що "фактично чорноморські домовленості припинили свою дію", але РФ готова повернутися до "зернової угоди", якщо буде виконано домовленості щодо інтересів Росії. У представництві РФ при ООН поінформували, що рішення Росії про вихід із "зернової угоди" остаточне.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 липня висловив думку, що Путін хотів би продовження роботи "зернової угоди". Він наголосив, що обговорить питання продовження ініціативи на зустрічі з Путіним. Гутерріш заявив 17 липня, що надіслав Путіну листа з новою пропозицією, щоб продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи.

Президент України Володимир Зеленський 17 липня повідомив, що надіслав Гутеррішу та Ердогану листи з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.

У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди" без РФ. Росія оголосила всі кораблі, що йдуть в українські порти, законними воєнними цілями як потенційних перевізників військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи щодо всіх суден, які прямують у російські й тимчасово окуповані українські порти) і кілька днів поспіль обстрілювала інфраструктуру півдня України, що забезпечує роботу "зернового коридору".

Унаслідок одного з російських ударів по порту Чорноморськ було знищено 60 тис. тонн зерна, проінформували в Мінагрополітики. Для повноцінного відновлення пошкоджених унаслідок атаки об'єктів знадобиться щонайменше рік, додали у відомстві. Зеленський уточнив, що знищене зерно призначали для доправлення до Китаю.