ЗМІ дізналися, коли ЄС може оголосити санкції проти Ізраїлю

Попри плани блоку, суперечності між країнами – членами ЄС свідчать про те, що лише деякі із запропонованих кроків може бути реалізовано, якщо взагалі буде, ідеться у статті.

Згідно із внутрішнім звітом ЄС щодо торговельної угоди з Ізраїлем, із яким минулого місяця ознайомилося видання Euractiv, ЄС виявив "ознаки порушення" зобов'язань у сфері прав людини. На основі цього Європейська служба зовнішніх дій (EEAS) підготує спеціальний документ із варіантами відповідних заходів і презентує його послам ЄС 10 липня, додали журналісти.

ЗМІ пише, що у проєкті документа очікують на перелік таких санкційних інструментів:

• повне або часткове зупинення дії угоди про асоціацію з Ізраїлем;
• введення адресних санкцій проти окремих ізраїльських урядовців, військових або радикальних поселенців;
• торговельні обмеження;
• ембарго на постачання зброї;
• зупинення наукової співпраці.

Більшість із цих заходів уже обговорювали в попередніх переговорах, зазначає медіа.

Очікують, що міністри закордонних справ ЄС обговорять документ на зустрічі у Брюсселі 15 липня, до цього дня Ізраїль має продемонструвати покращення гуманітарної ситуації в Газі, наголошує видання.

Ізраїль уже публічно засудив аналіз ЄС, назвавши його "обурливим" і "таким, що має серйозні методологічні недоліки".

За даними Euractiv, зараз лідери ЄС уникають чіткої позиції щодо цього питання. Вони закликали міністрів закордонних справ "продовжити обговорення подальших дій" залежно від розвитку ситуації на місцях, але не зробили жодної однозначної заяви.

Згідно із чинними правилами, повне або навіть часткове зупинення дії угоди про асоціацію між ЄС та Ізраїлем потребує одностайної згоди всіх держав-членів, однак це видається малоймовірним через позицію таких основних союзників Ізраїлю, як Німеччина, Чехія й Угорщина, наголосили автори матеріалу. Вони підкреслили, що Європейська комісія, яка відповідає за торговельну політику ЄС, також не підтримує введення масштабних економічних санкцій.

Як пише ЗМІ, введення ембарго на постачання зброї також навряд чи відбудеться, особливо враховуючи те, що Німеччина, найбільший європейський постачальник озброєння в Ізраїль, найімовірніше, не підтримає цієї ініціативи.

Водночас адресні санкції проти окремих осіб – за аналогією до тих, які вже ввели Великобританія, Австралія, Канада, Нова Зеландія й Норвегія, – дипломати ЄС розглядають як найреалістичніший варіант, резюмує медіа.

Контекст:

Ізраїль із жовтня 2023 року веде війну проти ХАМАС у відповідь на його напад на територію Ізраїлю, убивство мирних жителів і викрадення понад 100 заручників, частину з яких звільнили або вбили. Під час наземної операції, яку супроводжували масовані бомбардування, у секторі Гази загинуло приблизно 40 тис. людей.

Після тривалих обговорень плану припинення вогню 15 січня 2025 року Ізраїль і ХАМАС уклали угоду про припинення вогню.

10 лютого ХАМАС звинуватив Ізраїль у порушенні домовленостей про припинення вогню в секторі Гази й заявив, що не передаватиме заручників. У відповідь прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху сказав, що Ізраїль відновить активні бойові дії в секторі Гази. Пізніше обмін продовжили. Однак після відмови ХАМАС продовжити перший етап угоди про припинення вогню Ізраїль заявив про припинення постачання гуманітарної допомоги Газі.

18 березня Армія оборони Ізраїлю відновила удари в секторі Гази по об'єктах палестинського терористичного угруповання ХАМАС. CNN писав, що, за даними палестинських органів охорони здоров'я, кількість загиблих унаслідок ізраїльських авіаударів по сектору Гази сягнула понад 400 осіб, 562 людей дістали поранення.

19 березня ЦАХАЛ оголосив про нову наземну операцію в секторі Гази. 26 квітня ХАМАС заявив про готовність звільнити одразу всіх заручників та укласти мир з Ізраїлем на п'ять років.

1 липня президент США Дональд Трамп сказав, що Ізраїль погодився виконати умови для укладання угоди про 60-денне припинення вогню в секторі Гази.