Чийгоз: Мені казали: "Ахтеме-ага, нам потрібен свій Кадиров у Криму". Пропонували $3 млн. Цифру особисто Аксьонов озвучив
Один із лідерів кримських татар, колишній політв'язень Кремля Ахтем Чийгоз, засуджений російською окупаційною владою у Криму до восьми років суворого режиму, розповів "ГОРДОН", як його намагалися купити ставленики Кремля на півострові, про переговори із впливовими московськими чеченцями, про майже три роки ув'язнення в сімферопольському СІЗО, про своє звільнення з допомогою президента Туреччини Реджепа Ердогана, а також про те, чому точно впевнений: "хворого на шизофренію Путіна" незабаром не буде при владі.
"Судилище влаштовує країна-загарбник. У такій ситуації, знаючи справжні наміри замовника цього процесу, ні про яку об'єктивність і самостійність суду не йдеться. Мені судилося прийняти цей вирок як вирок для всього кримськотатарського народу від Російської Федерації, яка окупувала мою Батьківщину". Це фрагмент виступу Ахтема Чийгоза у кримському "суді" перед оголошенням вироку. У вересні 2017-го російська окупаційна влада засудила його до восьми років суворого режиму.
Одного з лідерів кримськотатарського народу, заступника голови Меджлісу, колишній депутат Бахчисарайської районної ради Чийгоза затримали російські силовики у Криму майже за рік після анексії – у січні 2015 року. Причиною арешту стала участь у мітингу 26 лютого 2014 року перед будівлею парламенту Криму, коли на підтримку територіальної цілісності України вийшли тисячі кримських татар. Окупаційна влада інкримінувала Чийгозу ст. 212 Кримінального кодексу РФ – "організація масових заворушень", хоча формально, навіть за російськими законами, Крим на той момент був під українською юрисдикцією.
Чийгоз провів у сімферопольському СІЗО майже три роки, поки 25 жовтня 2017 року його разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим не обміняли на двох росіян, обвинувачених турецькою владою у шпигунстві. Обмін відбувся за активного сприяння президента Туреччини Реджепа Ердогана. Зараз Чийгоз живе в Києві і продовжує активну боротьбу за звільнення Криму.
Ще до анексії я був у "чорній тисячі" – неофіційному списку людей, яким небажаний в'їзд до РФ
– Готувалася до інтерв'ю і виявила, що в російській "Вікіпедії" немає про вас статті. Про Мустафу Джемілєва, Рефата Чубарова, Ільмі Умерова та інших лідерів кримськотатарського народу є, а про вас – немає. Чому?
– Ще до анексії я був у "чорній тисячі" – неофіційному списку людей, яким небажаний в'їзд у Російську Федерацію. Пам'ятаєте повінь у Кримську влітку 2012 року? Тоді я востаннє був у Росії. Меджліс мені доручив поїхати у Кримськ і Новоросійськ, допомогти кримськотатарській діаспорі на Кубані, я ж там свого часу довго прожив.
Мій приїзд викликав резонанс: заступник голови Меджлісу їде. На кордоні з Росією, у порту Кавказ, мене демонстративно привітно зустріли люди в чині полковників і вище, навіть документи за мене заповнили. Я був дуже здивованим, не розбирався тоді, згодом зрозумів: це ФСБшники.
– Чому російські спецслужби взяли вас на контроль за кілька років до окупації Криму?
– Пізніше дізнався, що фігурував у деяких кремлівських аналітичних доповідях щодо Криму як особа, що становить небезпеку для "русского мира". Фігурував через свою активність у справі захисту прав свого народу, яка здавалася їм агресивною.