Чим займеться антикорупційний суд, коли почне працювати, і які можливі проблеми під час його створення. Повний аналіз закону G

Що таке Вищий антикорупційний суд?

Це суд першої та апеляційної інстанцій, до повноважень якого належать кримінальні провадження щодо корупційних злочинів.

Досвід створення та функціонування антикорупційних судів у світовій практиці не такий великий. Подібні суди діють насамперед у малорозвинених країнах Азії та Африки. Із європейських країн – у Болгарії, Словаччині та Хорватії. Водночас світовий рейтинг Transparency International свідчить, що рівень корупції у цих країнах відчутно не змінився. Це наштовхує на думку про неефективність модернізації судової інфраструктури без комплексних заходів щодо боротьби із корупцією.

Скільки суддів оберуть у Вищий антикорупційний суд?

У законі "Про Вищий антикорупційний суд" поки не визначено мінімальної кількості суддів. Питання, чи це правильно, залишається дискусійним.

Із одного боку, пряме визначення кількості суддів прискорить початок роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС), однак слід пам'ятати, що цей суд буде не територіальним, а національним. Передчасне визначення кількості суддів без необхідного аналізу та прогнозування майбутнього завантаження суду може стати проблемою. Ми просто не знаємо, скільки в цього суду буде роботи.

Коли суд почне працювати?

Поки точно не відомо. 21 червня Верховна Рада ухвалила подані президентом Петром Порошенком законопроекти про створення антикорупційного суду та про внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів", які були необхідними для повноцінного запуску антикорупційного суду.

Глава аналітичного центру Free Voice Information Analysis Center Олексій Роговик вважає, що антикорупційний суд не запрацює раніше ніж у червні 2019 року.

"Я думаю, що він не запрацює до президентських виборів у принципі. Оскільки зрозуміло, що є дуже великі політичні ризики. Хіба якісь люди, які йдуть на вибори, захочуть використати антикорупційний суд як якийсь інструмент у передвиборчій кампанії. Я думаю, що все це обмежиться виключно піаром на антикорупційному суді. Що ми ухвалили цей закон – бачите, які ми молодці, за нас голосуйте, ми боремося реально із корупцією", – сказав Роговик у коментарі виданню "Дивись.infо".

У будь-якому разі, після ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд чиновники мають аргумент для підтримки дружніх відносин із іноземними контрагентами, для отримання кредитів від МВФ і Світового банку. Однак, із іншого боку, це дає владі тривалу перерву до фактичного запуску суду.

Навіщо суду Громадська рада міжнародних експертів?

Головною вимогою іноземних контрагентів є участь Громадської ради у формуванні ВАКС. Думка ради має стати вирішальною, а не лише консультативною, як було спочатку закладено в законопроекті №7440 про антикорупційний суд. Побоювання зрозумілі, враховуючи, що сталося із Громадською радою доброчесності, яка мала відсіювати нечесних суддів: її негативні висновки Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) України долала 11 голосами.

Законодавець запровадив кілька положень, які, якщо не повністю нівелюють роботу Громадської ради міжнародних експертів, то вкрай обмежують її можливості.

По-перше, ухвалена редакція замінила вимоги до кандидатів мати обов'язковий міжнародний досвід боротьби із корупцією на участь у здійсненні судочинства зі справ, "пов'язаних із корупцією". Це дає можливість кожному, хто, наприклад, брав участь у процесі екстрадиції або в онлайн-засіданні зі судами інших країн, претендувати на місце в раді експертів. Значить, шанс потрапити в раду отримав майже кожен співробітник прокуратури або суду. Так, коло потенційних учасників розширилося, але владі буде набагато легше провести "своїх" людей до ради.

У законі передбачено, що ВККС ухвалює рішення про призначення членів Громадської ради міжнародних експертів, якщо кількість запропонованих кандидатів мінімум удвічі перевищує кількість вакантних місць. Оскільки у Громадській раді має бути тільки сім осіб, треба набрати не менше ніж 15 кандидатів, щоби вибирати серед них найбільш лояльних.

За законом експертами Громадської ради можуть бути представники міжнародних організацій, які мають договори з Україною про співпрацю або здійснюють консультування у сфері антикорупційної діяльності. На відміну від попередніх, цей пункт не є критичним. Однак він потенційно відсіює низку таких організацій, як, наприклад, Світовий банк, із яким підписано меморандум, а не договір про співпрацю.

По-друге, ініціювати питання недобросовісності кандидатів у судді ВАКС можливо у випадку, коли мінімум троє із семи членів Громадської ради мають зауваження до претендента. Після цього вони можуть ініціювати засідання для обговорення конкретного кандидата. Однак рада не може надавати ВККС висновок про невідповідність кандидата. Також із закону забрали статті, що регламентували порядок проведення таких зборів. Прямої заборони немає. За логікою речей, засідання мають проводити, але як саме це має відбуватися – незрозуміло. Прописано тільки процедуру для спільних засідань із ВККС.

Неодноразово виникало питання: чи не порушує участь іноземців у Громадській раді українську Конституцію? Не порушує, оскільки рада не вибирає і не призначає суддів, а служить своєрідним фільтром для відсіювання сумнівних кандидатів.

Спори про апеляцію

Додаткові проблеми виникли з апеляцією. У законі написано, що справи проти корупціонерів, які на цей момент уже передано до суду, не підлягають апеляції у новоствореному Вищому антикорупційному суді.

Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт підкреслив у коментарі "Європейській правді", що це – ініціатива українського законодавця: "Із боку комісії не було такої вимоги".

Сама собою ця норма досить дивна. Із одного боку, вона закріплює те, що очевидно: до створення ВАКС і корупційні справи, і апеляції мають розглядати суди загальної юрисдикції. Із іншого боку, якщо суд уже створено, саме він має розглядати апеляції на рішення звичайних судів. Але законодавець вирішив інакше: якщо справа вже потрапила в загальну систему, то вона там і залишиться. Фактично така процедура є додатковою "перестраховкою" нинішньої влади. У разі, якщо на когось із владних осіб і буде заведено кримінальну справу за фактом вчинення корупційних дій, вони зможуть розраховувати на лояльність уже чинних судів. А на розгляд нового антикорупційного суду будуть надходити тільки майбутні справи.