Байден, "Мотор Січ", повернення Росії до G8. Чим Трамп може шантажувати Зеленського?
Наприкінці вересня на полях Генасамблеї ООН може відбутися зустріч президента України Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом. Напередодні цієї зустрічі адміністрація Білого дому зробила кілька випадів на адресу України: висунула вимогу переглянути програму військової допомоги та відмовитися від угоди з китайцями щодо українського підприємства “Мотор Січ“. Видання "ГОРДОН" розповідає про традиційну для Трампа тактику підготовки до переговорів.
Стара тактика Трампа
У своїй книзі 1987 року "Мистецтво укладати угоди" Трамп написав: "Іноді ж, щоб проштовхнути свою угоду, доводиться йти на те, щоб кинути тінь сумніву на конкурента". Цим підходом американський президент керується під час дипломатичних переговорів. І це підтверджують його дії. Зазвичай за кілька тижнів до зустрічі з іноземними лідерами Трамп ухвалює підзаконний акт або посилює позицію щодо того чи іншого політика, партії, країни.
Наприклад, 16 січня 2017 року президент Трамп дав інтерв'ю двом газетам: британській The Times і німецькій Bild. Там він розкритикував міграційну політику канцлерки Німеччини Ангели Меркель і заявив про необхідність введення у США загороджувальних мит на люксові німецькі авто, зокрема компанії Daimler.
У березні 2017 року Меркель зустрілася з Трампом у Вашингтоні й намагалася порушити питання ввізних мит. Переговори відбувалися на тлі розпочатої в Німеччині парламентської кампанії. На протокольній фотосесії Трамп відмовився тиснути руку главі німецького уряду. Як повідомляла газета The Times, президент США передав канцлеру рахунок на $375 млрд – суму внесків, які ФРН нібито недоплатила в систему колективної оборони. Тоді пресслужба Білого дому спростувала цю інформацію.
Після цього у квітні США та Німеччина домовилися продовжити місію німецького військового контингенту в Афганістані, а в липні Меркель приймала саміт "Великої двадцятки", де висловилася позитивно про зустріч президента РФ Володимира Путіна і Трампа. Закінчився G20 підписанням фінального комюніке, де сторони погодилися відкрити ринки й боротися з протекціонізмом.
Протягом наступних двох років Трамп час від часу погрожував введенням мит на німецькі авто, вимагаючи припинити будівництво російського газопроводу "Північний потік – 2" і відкрити для американських компаній газовий ринок Німеччини. Меркель частково погоджувалася з вимогами американського колеги: продовжувала співпрацювати з РФ і допомагала американським газовим компаніям зайти на німецький ринок.
Ще один приклад тактики Трампа. 13 липня 2018 року, за день до зустрічі з тодішньою прем'єркою Великобританії Терезою Мей президент США дав інтерв'ю британському таблоїду The Sun. Там він розкритикував главу уряду Об'єднаного Королівства за м'яку політику щодо ЄС і небажання проводити "жорсткий Brexit" – виведення в односторонньому порядку країни зі складу Євросоюзу. Трамп зазначив, що рішення Мей не дають змоги підписати торговельну угоду між Британією та США.
У тому самому інтерв'ю глава Білого дому наполіг, щоб британці платили більше за колективну оборону, сказав, що після отруєння колишнього офіцера російської військової розвідки Сергія Скрипаля та його доньки Юлії нервово-паралітичним газом типу "Новачок" він все одно продовжить діалог із Путіним, і заявив, що Борис Джонсон (на той момент головний конкурент Мей) буде "прекрасним" прем'єр-міністром Великобританії.
Під час переговорів сторони домовилися підписати торгову угоду одразу після Brexit. Після чого, спілкуючись із журналістами, американський лідер назвав інтерв'ю таблоїду фейковим, а Мей – "дуже розумною, твердою і здібною людиною". Він зазначив: між США і Британією зберігаються "особливі відносини".
Один із останніх прикладів переговорного стилю Трампа – інцидент у серпні 2019 року перед зустріччю "Великої сімки" у французькому Біарриці. Президент США повторно пригрозив президенту Франції Еммануелю Макрону введенням мит на винну продукцію. Так Трамп відповів на рішення французького лідера підписати закон, що запроваджує у країні тривідсотковий податок для цифрових гігантів на зразок Facebook, Google і Amazon (це дасть змогу Франції додатково отримати €400 млн на рік).
Після переговорів із главою Білого дому на полях G7 Макрон повідомив, що сторони досягли компромісу стосовно запровадження цифрового податку для глобальних інтернет-концернів. Однак Трамп, виступаючи перед пресою, не підтвердив домовленості й не відповів на запитання про можливе підвищення ввізних мит на французьке вино.
Провокація для Зеленського
1 вересня у Варшаві відбудуться пам'ятні заходи з нагоди початку Другої світової війни. У польській столиці мала відбутися перша зустріч Трампа і Зеленського, але глава Білого дому скасував свій візит через ураган, який наближається до берегів штату Флорида. Однак американська делегація все-таки там буде. Очолить її віцепрезидент США Майк Пенс. Поки що невідомо, чи відбудуться переговори Зеленського із представником Білого дому. Проте американська адміністрація (у стилі Трампа) створила певну напругу в офіційних відносинах Києва і Вашингтона.
28 серпня американський журнал Politico, посилаючись на свої джерела в Білому домі, повідомив: Трамп доручив своїй команді переглянути програму фінансування України – "Ініціатива сприяння безпеці України". Видання зазначило: глава Білого дому захотів переконатися, що кошти, які витрачають на обороноздатність країни, використовують належно і це не суперечить інтересам Сполучених Штатів.
Мова йде про $250 млн, які Конгрес планував виділити Україні у 2019 році для розвитку сфери безпеки і оборони. До цієї суми входять витрати на надання нових технологій, посилення розвідувальної підтримки, додаткове навчання військовослужбовців. $50 млн виділяють на закупівлю озброєння. Від кінця 2015 року рішенням Конгресу США почали виділяти кошти на розвиток оборонного сектору України. Донині виплати відбувалися без затримок.
Наступного дня, 29 серпня, журнал Politico (посилаючись на свої джерела в міноборони США) повідомив: Пентагон рекомендував адміністрації Трампа продовжити надання фінансової допомоги Україні. Ні Білий дім, ні особисто Трамп поки не спростували даних видання про ймовірне припинення програми з розвитку та підтримки сектору оборони України.
Для України є додаткові ризики: якщо ініціатива щодо надання коштів опинилася на стадії перегляду, гроші отримати не можна. 30 вересня у США закінчується фіскальний рік. Це означає, що американський уряд може не встигнути розглянути питання виділення затвердженої Конгресом суми, а Україна, відповідно, спрямувати кошти на розвиток оборонного комплексу.
Трампу потрібен Байден
Переговори Тармпа і Зеленського можуть відбутися наприкінці вересня під час засідання Генасамблеї ООН. Главі Білого дому є що обговорити із Зеленським. Передусім – і про це неодноразово заявляв особистий адвокат президента США Рудольф Джуліані, – Трампу необхідно одержати від української сторони інформацію про ймовірного суперника у виборчій кампанії, яка вже стартувала у Сполучених Штатах. Мова про колишнього віцепрезидента США, представника Демократичної партії Джо Байдена і нюанси співпраці Байдена-молодшого з нафтогазовою компанією Burisma Holdings Limited. Одним зі співвласників фірми був ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича Микола Злочевський (перебуває під слідством).
Згідно з інформацією The New York Times, Байден-старший прикривав діяльність цієї корпорації і чинив тиск на попередню українську владу у зв'язку з розслідуванням проти його сина.
У травні 2019 року, до інавгурації Зеленського, Джуліані планував вирушити в Україну, щоб попросити на той момент обраного президента розслідувати російське втручання в американські вибори, а також спроби впливу Джо Байдена на офіційний Київ. Але свій візит в Україну адвокат Трампа скасував через, як він висловився, "люті атаки".
22 липня 2019 року американське видання BuzzFeed повідомило, що колишні генпрокурори України Віктор Шокін і Юрій Луценко передали Джуліані компромат на Байдена-старшого та інформацію про діяльність посольства США в Україні у 2016 році (під час виборів американського президента).
2 серпня Джуліані звинуватив Байдена в тому, що його сім'я отримувала мільйони з України і Китаю. 22 серпня газета The New York Times повідомила про зустріч у Мадриді Джуліані з помічником президента Зеленського Андрієм Єрмаком. Як зазначало видання, вони обговорювали втручання України у вибори у США і тиск Байдена-старшого на українських політиків. Джуліані визнав, що вів переговори як приватна особа, але за сприяння Державного департаменту. Незабаром Трамп і Зеленський також можуть обговорити ці питання.
Боротьба за "Мотор Січ"
Друге питання, яке цікавить американську адміністрацію, – співпраця оборонних підприємств України з Китаєм. Під час свого візиту в Київ радник Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон виступив проти продажу українського оборонного підприємства "Мотор Січ" китайським компаніям Skyrizon і Xinwei Group. Він провів зустріч із Володимиром Зеленським і з представниками Офісу президента.
У 2015 році Власник "Мотор Січі" В'ячеслав Богуслаєв продав контрольний пакет акцій підприємства китайцям, через що виник скандал, адже держава є власником 25% акцій "Мотор Січ". Як пояснив журналіст Юрій Бутусов, "угоду в інтересах нацбезпеки намагався зірвати президент Петро Порошенко, але вона була законною, і тоді влада заблокувала її оформлення в ручному режимі – через Антимонопольний комітет".
Китай володіє значним парком військових літаків і вертольотів, якась частина повітряних суден – радянські розробки або моделі, випущені на їх базі. Ці машини необхідно обслуговувати та ремонтувати. До того ж китайський військово-промисловий комплекс не стоїть на місці і поповнює свій авіапарк новими бойовими одиницями. Єдине, як вказує Бутусов, чого не вистачає китайській промисловості, – це інженерів і конструкторів, здатних розробити двигуни. Українське підприємство "Мотор Січ" – один зі світових лідерів у цьому секторі.
Болтон вважає, що китайці не збираються розвивати підприємство, їм потрібні тільки технології та кадри, здатні організувати виробництво в Китаї. Він зазначив: "Існують механізми, щоб захистити ті галузі, які стосуються нацбезпеки. Україні варто було б розглянути таку можливість".
15 серпня 2018 року американська газета The Washington Post повідомила про рішення "Мотор Січі" постачати Китаю двигуни для навчально-бойових літаків палубної авіації Hongdu JL-10. Мова йшла про угоду на суму $380 млн. Керівництво українського підприємства ці відомості спростувало, зазначивши, що до інформаційної кампанії проти "Мотор Січі" причетний головний конкурент – Росія.
Після початку війни українське підприємство розробило двигун АІ-222 без комплектування з РФ. Китайці віддали перевагу запчастинам "Мотор Січі", а не російському аналогу. За словами Бутусова, купівля українського заводу дасть змогу Китаю вирватися в лідери вертольотобудування. Однак повноцінне блокування ініціатив офіційного Пекіна щодо українського підприємства може призвести до втрати китайського ринку, який почне закуповувати такі самі двигуни у Росії.
Поки неясно, які конкретні пропозиції озвучив Болтон під час переговорів із Зеленським та чи нададуть США додаткові ринки для українських розробників.
Прискорити "Мінськ" і повернути Росію у G8
Після завершення саміту "Великої сімки" 2019 року Державний секретар США Майк Помпео заявив про те, що адміністрація Трампа буде працювати над поверненням Росії у G8. Але ще під час засідання президент США припустив, що може запросити російську делегацію як гостя на наступну зустріч "Сімки" у 2020 році у Вашингтон. Він також сказав, що більшість тем обговорювати без РФ не можна.
У підсумковому комюніке G7 зазначено, що Франція і Німеччина домовилися незабаром провести зустріч у нормандському форматі. Меркель сказала, що РФ може повернутися в елітний клуб, якщо виконає Мінські угоди. Водночас канцлерка не вказала, чи потрібно російській владі імплементувати всі пункти договору чи достатньо добитися малого прогресу.
Під час свого візиту в Київ Болтон обговорив із Зеленським залучення США в нормандський формат. В інтерв'ю "Радіо Свобода" радник Трампа заявив, що не відкидає такої можливості.
"Нормандський формат може продовжуватися, якщо цього бажають сторони-учасники. Якщо вони вважають, що це прийнятний шлях, щоб рухатися вперед, то США і – я впевнений – Великобританія будуть раді взяти в цьому участь. І запитання до представників влади: який шлях, на їхню думку, буде мати більше переваг. Ми будемо раді їх підтримати", – зазначив він.
Адміністрацію Трампа дуже цікавлять і компромат на Байдена, і повернення Росії до "Великої вісімки", і питання виведення китайського капіталу з оборонного сектору України. Усі ці пункти Трамп або його представники готові обговорювати з Офісом президента Зеленського. Водночас глава Української держави має бути готовим до того, що Трамп буде провокувати. Адже главі Білого дому потрібна перемога на наступних президентських виборах. А в України є те, що може цю перемогу йому забезпечити.