Про що говорили свідки у Конгресі у справі про імпічмент Трампа. Найголовніше
Процедура імпічменту президента США Дональда Трампа набирає обертів. Перед спеціальною комісією вже дало свідчення кілька важливих свідків. Видання "ГОРДОН" з'ясовувало, про що вони говорили і що наразі відомо про хід справи.
У Конгресі США тривають слухання у справі про процедуру імпічменту президента Дональда Трампа. Конгресмени обвинувачують президента в тому, що він намагався впливати на керівництво України, щоб відкрити розслідування проти сина свого конкурента на майбутніх виборах, ексвіцепрезидента Джо Байдена.
Байден-молодший працював у раді директорів Burisma Group, яку пов'язують з ексміністром екології в уряді Миколи Азарова Миколою Злочевським. Після зміни влади в Україні у 2014 році ГПУ розслідувала діяльність Burisma, але пізніше справу було закрито. У 2016 році Байден-старший вимагав звільнити генпрокурора України Віктора Шокіна, погрожуючи, що США не виділять Україні $1 млрд кредитних гарантій.
У березні 2019 року тодішній генпрокурор України Юрій Луценко натякнув, що відставка Шокіна пов'язана з кримінальним провадженням, де містилися матеріали про те, що члени ради директорів Burisma, зокрема син Байдена Гантер, отримали $17 млн, походження яких було сумнівним. Як випливає зі стенограми телефонної розмови Трампа та президента України Володимира Зеленського, яка відбулася 25 липня, під час розмови український лідер пообіцяв американському колезі, що новий генпрокурор України розгляне ситуацію зі справою проти компанії Burisma.
Витік інформації про те, що американський президент чинить тиск на українського колегу з метою проведення кримінального розслідування проти сім'ї свого політичного опонента і водночас, можливо, шантажує українців відмовою у виділенні грошей на військову допомогу, стала приводом для запуску процедури імпічменту і початку офіційного розслідування.
Свідки у справі – високопоставлені американські дипломати. З усіх доступних для преси даних, озвучених на слуханнях, поки зрозуміло, що з весни 2019 року відповідальним за відносини з Україною у Вашингтоні був особистий адвокат Дональда Трампа Рудольф Джуліані.
Про це, зокрема, під час слухань 17 жовтня заявив Гордон Сондленд, посол США в ЄС. За його словами, 23 травня Трамп відрекомендував дипломатам Джуліані як куратора відносин з Україною. За словами Сондленда, він не був згоден із такою директивою, утім, змушений був її дотримуватися.
"Однак значно пізніше я зрозумів, що в завдання Джуліані, можливо, входила також спроба змусити українців розслідувати діяльність Байдена або його сина чи залучити українців, прямо або побічно, в кампанію з переобрання президента у 2020 році", – наводить цитату зі свідчень Сондленда Washington Post.
Водночас журналісти зазначають, що на той момент про звинувачення на адресу ексвіцепрезидента Джо Байдена і його сина в корупційних схемах, пов'язаних з Україною, вже було відомо. Також було відомо, що Джуліані є одним із представників оточення Трампа, який займається українським питанням. Про це сам Джуліані розповідав журналістам The New York Times 9 травня.
Як Сондленд, який є послом США в ЄС, виявився залученим у відносини з Україною, залишається не до кінця зрозумілим. Джордж Кент, ексзаступник держсекретаря США, під час свідчень 15 жовтня перед комісією з імпічменту заявив, що в Білому Домі створили спеціальну групу для взаємовідносин з Україною. До неї увійшли посол США в ЄС Гордон Сондленд, спеціальний представник з питань України Курт Волкер і міністр енергетики США Рік Перрі. Як повідомляє The Washington Post, Кент заявив, що ініціатором створення цієї групи або "трьох амігос", як вони самі себе називали, був глава апарату Білого Дому Мік Малвейні.
Джерело в Конгресі США, яке цитує USA Today, повідомило, що Джордж Кент заявив, що він був стурбований роллю Рудольфа Джуліані в американсько-українських відносинах і можливим тиском на Україну з метою розслідування діяльності Байденів.
Мік Малвейні у відповідь на озвучені звинувачення зібрав пресконференцію, на якій став заперечувати зв'язок між розслідуванням українськими правоохоронцями справи компанії Burisma і заморожуванням $400 млн військової допомоги Україні цього літа. Однак Малвейні розпочав новий скандал, заявивши, що припинення фінансування було пов'язане з бажанням Трампа розслідувати можливу участь України у президентській кампанії 2016 року на боці демократів, повідомляє CNBC. Малвейні згодом довелося робити ще одну заяву, що його неправильно зрозуміли і Білий дім жодного тиску на Україну не чинив.
Ще один із "трьох амігос", Курт Волкер, також давав свідчення у Конгресі ще 3 жовтня. Там він, зокрема, заявив, що в межах його роботи на посаді спеціального повіреного у справах України його жодного разу не просили зробити щось, що він би вважав неправильним, цитує свідчення Волкера CBS News із посиланням на джерело в Конгресі.
Волкер, як і інші свідки, вказав на активну залученість Рудольфа Джуліані у відносини з Україною. За словами Волкера, тимчасовий повірений США в Україні Вільям Тейлор, який прибув до Києва на заміну Марі Йованович, довго сумнівався, чи варто погоджуватися на цей пост, оскільки мав сумніви щодо Джуліані і його роботи в Україні.
Фіона Гілл, екскураторка напрямку Європи і Росії у Національній раді безпеки США та ексрадниця Трампа щодо Росії, 14 жовтня підтвердила Конгресу, що роль Рудольфа Джуліані у зовнішній політиці Штатів викликала багато запитань у середовищі американських дипломатів, повідомляє NBC News. Згідно зі свідченнями Гілл, найактивніше проти Джуліані виступав ексрадник президента з національної безпеки Джон Болтон. За словами Гілл, він говорив, що Джуліані – це "граната, яка нас усіх підірве", а також заявляв, що спроби виторгувати в України розслідування щодо сімейства Байденів в обмін на військову допомогу — "брудна оборудка".
Фіона Гілл також розповіла, що і сама була незгодна із веденням зовнішньої політики щодо України. "Вона бачила, що політику щодо України проводять неправильно, і писала рапорти про це", – повідомило джерело в Конгресі, яке цитує CNN.
Ще один високопоставлений американський дипломат Майкл Маккінлі, який донедавна був радником держсекретаря Майка Помпео, дав свідчення в Конгресі 16 жовтня, на яких заявив про те, що його відставка була пов'язана, зокрема, із незгодою щодо політики, яку Білий дім проводить щодо України.
Маккінлі заявив, що "був стурбований" тим, що уряд США звертався по отримання негативної інформації про політичних опонентів до інших урядів, передає його слова джерело агентства AP.
Також Маккінлі розповів, що після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Зеленським, у якій президент США негативно відгукнувся про роботу колишньої амбасадорки в Україні Марі Йованович, він звертався до Майка Помпео із проханням виступити на підтримку Йованович. На думку Маккінлі, Йованович заслужила це своєю багаторічною чесною службою в дипкорпусі. Однак Помпео на прохання Маккінлі ніяк не зреагував.
Сама Марі Йованович також давала свідчення в Конгресі 11 жовтня. Із того, що стало доступно пресі, вона заявила конгресменам, що Трамп здійснював тиск на Держдеп із метою її звільнення, повідомляє CNN.
Спеціальна комісія Конгресу допитала вже шістьох свідків. Очікують, що наступного тижня свідчення будуть давати ще семеро: Кетрін Вілбаргер, радниця міністра оборони з питань міжнародної безпеки; Філіп Рікер, радник держсекретаря США з Європи та Євразії; Александр Віндман, керівник відділу з європейських справ у Національній раді безпеки; Тімоті Моррісон, провідний радник щодо Росії в Національній раді безпеки; Сурія Джаянті, співробітниця американського посольства в Києві, а також чинний тимчасовий повірений США в Україні Вільям Тейлор.