Розрив дипломатичних відносин та пошук особистих активів Путіна. Які санкції можуть увести США проти Кремля G

Посилення санкцій проти РФ надійшло за місяць після саміту Трампа й Путіна в Гельсінкі
Фото: ЕРА

22 серпня набудуть чинності нові санкції США проти Росії. Через використання хімічної зброї проти екс-розвідника Сергія Скрипаля США припинять фінансову та гуманітарну допомогу Росії і продаж пов'язаних із нацбезпекою технологій. У Москві санкції назвали "драконівськими", проте в Сенат США внесли новий законопроект, який передбачає ще більше "закручування гайок": заморожування активів російських держбанків, визнання Росії державою – спонсором тероризму і пошук власних активів президента РФ Володимира Путіна. "ГОРДОН" розповідає, що чекає на Москву після набуття чинності санкційних пакетів.

Які санкції вводять проти Москви?

8 серпня офіційний представник Держдепартаменту Гізер Ноєрт заявила, що США накладуть санкції на Росію за використання хімічної зброї під час замаху на колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його доньку Юлію у Великобританії. Конкретного списку санкцій влада США поки не опублікувала, але обмеження вводять на підставі американського закону про контроль за хімічною та біологічною зброєю від 1991 року.

Цей документ передбачає, що Вашингтон має припинити надавати гуманітарну та фінансову допомогу, заборонити продаж озброєння та експорт пов'язаних із нацбезпекою технологій країні, яка застосувала хімічну зброю.

Докладніші дані наводять американські ЗМІ, посилаючись на неназвані джерела або експертів. The Washington Post пише, що під забороною опиниться експорт у Росію майже всієї технологічної продукції зі США. Виняток може становити обладнання, необхідне для безпечних пасажирських авіаперевезень і роботи Міжнародної космічної станції. The New York Times стверджує, що після 22 серпня американські компанії не зможуть продавати в Росію газові турбіни, електронне та випробувальне обладнання.

Агентство Reuters повідомляло, що санкції поширюватимуться на експорт у Росію продукції подвійного призначення, лазерів, сенсорів і технологій для видобування нафти й газу.

Якщо за 90 днів після введення санкцій Вашингтон не буде впевнений, що Росія більше не стане використовувати заборонену зброю, обмеження розширять. Згідно з усе тим самим законом від 1991 року, США повинні будуть ужити не менше ніж три заходи з перерахованих:

  • заборонити американським банкам видавати кредити РФ;
  • голосувати проти підтримки РФ міжнародними фінансовими організаціями;
  • заборонити імпорт із РФ;
  • заборонити експорт до РФ усіх американських товарів, окрім продуктів харчування;
  • припинити авіасполучення з РФ;
  • розірвати дипломатичні відносини.

Розширені санкції не буде введено, якщо Росія зможе гарантувати США відмову від використання хімічної і біологічної зброї. Для цього їй доведеться, серед іншого, дозволити перевірку своїх підприємств і лабораторій американськими експертами.

Санкції проти Росії посилюють через отруєння Скрипаля у британському Солсбері. Фото: ЕРА

Як відреагували в Росії?

Прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв охрестив нові санкції "оголошенням економічної війни" проти Росії, якщо обмеження позначаться на роботі банків або використанні тієї чи іншої валюти. Він зазначив, що реагувати потрібно буде "економічними, політичними, а в разі необхідності й іншими методами".

У посольстві РФ у Вашингтоні санкції назвали "драконівськими" й "оголошеними під надуманим приводом", а також поскаржилися, що "санкційна машина США набирає обертів".

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва вважає нові обмежувальні заходи незаконними, оскільки "не може бути й мови про те, щоб Росія мала якийсь стосунок до фактів використання хімічної зброї".

Він також сказав, що говорити про контрзаходи поки рано, однак увечері 9 серпня речниця МЗС РФ Марія Захарова пообіцяла, що Росія відповість на нові санкції "дзеркально, симетрично – можна назвати як завгодно".

Санкції набудуть чинності 22 серпня, але економічні наслідки з'явилися вже після їх анонсування. Уранці 10 серпня курс рубля вперше за два роки опустився нижче від позначки 67 руб./$. Акції "Аэрофлота" (єдиний авіаперевізник, який виконує рейси між Росією та США) 9 серпня подешевшали на 8%.

Медведєв: На цю війну необхідно потрібно буде реагувати – економічними методами, політичними методами, а в разі необхідності й іншими методами. Фото: ЕРА

Які ще санкції загрожують Кремлю?

2 серпня американські сенатори від Республіканської та Демократичної партій внесли в Конгрес законопроект, який, за їхніми словами, має "закрутити гайки" і запобігти втручанню Росії у проміжні парламентські вибори у США, які відбудуться в листопаді 2018 року.

"Закон про захист американської безпеки від Кремля" поки не опубліковано в офіційних джерелах, але 8 серпня копію документа виклало видання "Коммерсантъ". Російське ЗМІ зазначає, що законопроект передбачає об'єднання всіх санкцій, які вводили проти Росії, у єдиний механізм. У разі ухвалення закону в уряді США створять "санкційний офіс", який координуватиме обмежувальні заходи Вашингтона з Євросоюзом.

Законопроект передбачає заморожування активів і заборону на операції у США для семи найбільших російських банків – "Сбербанка", ВТБ, "Внешэкономбанка" та інших. "Коммерсантъ" наголошує, що в такому разі російські банки не зможуть проводити доларові розрахунки через рахунки в банках США, а "саме цього побоюються ділові кола в Росії найбільше".

Сенатори також пропонують прискорити виконання закону США "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій" (CAATSA), який було ухвалено рік тому, зокрема – почати пошук особистих активів президента РФ Володимира Путіна. Також законопроект передбачає посилення боротьби з кіберзлочинами й іноземним втручанням в американські вибори.

Один зі співавторів законопроекту, сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем. Фото: ЕРА

Один із розділів документа присвячений хімічній зброї: сенатори пропонують збільшити тиск на Москву, щоб надалі вона не змогла перешкодити Організації зі заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) розслідувати випадки її застосування. Законопроект передбачає розглянути можливість визнання Росії "державою, яка спонсорує тероризм", а "вразливим до російського впливу" країнам – виділяти загалом $250 млн на рік (починаючи із 2020-го).

Директор Центру досліджень постіндустріального суспільства Владислав Іноземцев у статті для Forbes підкреслює, що головна відмінна особливість цього законопроекту – зміна тональності щодо Росії. Зокрема, президента РФ Володимира Путіна згадано в цьому документі набагато частіше порівняно з попередніми законопроектами.

"З огляду на все, у Вашингтоні дійшли висновку, що неможливо й далі посилювати санкції проти "оточення Путіна", роблячи вигляд, що сам президент не залучений у жодні сумнівні операції", – уважає Іноземцев. Він переконаний, що якщо США опублікують докази корумпованості Путіна, це буде не меншим ударом по РФ, ніж заборона операцій із державним боргом.

Якщо ж Росію визнають державою – спонсором тероризму, російським банкам із державною участю можуть заборонити проводити міжнародні транзакції, а всім громадянам РФ анулюють візи у США і заборонять подавати імміграційні заявки, додає Іноземцев.

"[Визнання спонсором тероризму] може поставити Росію на одну дошку з Іраном і призвести до посилення санкцій. Нагадаємо, стосовно Ірану США накладали заборону на експорт нафти. Тож за такого сценарія може стати руба питання про заборону на придбання російських нафти й газу. А це дійсно серйозний удар по російській економіці, перед яким усі інші санкції здадуться "квіточками", – підкреслює старший аналітик компанії "Альпарі" Роман Ткачук у коментарі "Росбалту".