"Спрямований на захист інтересів банків і мало чим допоможе простим українцям". Що зміниться з новим законом про відновлення кредитування G

Пам'ятаєте фільм "Пригоди Шурика", де головному герою треба було проскочити повз величезного собаку і він засовував снодійне у шматок вареної ковбаси? Ухвалений 3 липня закон про відновлення кредитування став приблизно такою самою "стравою" для українців. Прочитавши назву закону, я очікував побачити в ньому механізми, які зроблять кредити в країні доступнішими. І це було б цілком логічно. Коли люди беруть кредити, вони більше купують, у такий спосіб стимулюючи економіку країни. Але, незважаючи на назву, закон націлений радше на захист інтересів банків і мало чим допоможе простим українцям.

Справжнє призначення ухваленого закону, імовірно, пов'язане з останніми меморандумами України із МВФ, у яких нашій країні настійно рекомендують робити акцент на боротьбу із проблемною заборгованістю.

Питання поруки – ускладнили для позичальників

Поручитель – це людина, яка бере на себе відповідальність перед банком за те, що одержувач кредиту його виплатить. Тобто, якщо боржник не поверне кредиту, банк прийде забирати свої гроші у поручителя.

Нинішній Цивільний кодекс передбачає випадки, коли поруку припиняють через вину банку. Наприклад, це відбувається, якщо банк підвищив кредитну ставку за договором і не погодив цього підвищення з поручителем. У таких випадках із нього вже нічого не вийде стягнути.

Коли ж набуде чинності закон про відновлення кредитування, банк зможе без будь-яких проблем для себе підвищувати кредитну ставку без погодження з поручителем. Він усе одно залишиться поручителем. Щоправда, буде нести відповідальність за кредит за старою ставкою, яку він погодив.

Крім цього, зараз порука, термін дії якої не встановлено (у банківських договорах зустрічається вигадливе формулювання "договір поруки діє до повного виконання зобов'язань") припиняється, якщо банк не подав позову до поручителя протягом одного року з моменту підписання відповідного договору. А новий закон такий термін збільшує до трьох років.

Також за нинішнім законом поручительство припиняється через шість місяців із того моменту, як мав бути виконаний договір кредиту. Тобто, якщо позичальник мав повернути всю суму боргу банку до 1 січня 2018 року, але не повернув, зараз банк протягом шести місяців може вимагати ці гроші у поручителя. Але за новим законом такий термін збільшується до трьох років.

Збільшення строків на звернення до суду та нівелювання підстав для припинення поруки не стимулюватимуть громадян брати кредити. Тим паче – ставати поручителями.

Питання іпотеки – оптимізували для захисту інтересів банків

Новий закон розширив поняття об'єкта іпотеки. Тепер ним є всі реконструйовані та новостворені об'єкти. Наприклад, в іпотеку було передано земельну ділянку, а пізніше власник побудував на ній будинок чи гараж. Так ось тепер цей будинок або гараж автоматично вважатимуть предметом іпотеки. Раніше такого не було.

З одного боку, ці правила справедливі і їх давно треба було запровадити. Адже багато несумлінних позичальників спеціально добудовували до об'єкта іпотеки кілька приміщень, перереєстровували весь об'єкт як новий і у такий спосіб "виводили" майно з-під іпотеки: гроші можна не повертати, а забрати заставне майно вже не зможуть. Це було можливо, тому що в договорі іпотеки і всіх держреєстрах об'єкт мав одні характеристики (площа, кількість поверхів тощо), а після реконструкції або добудови був зареєстрований з іншими. У разі судового розгляду суд вважав, що старий і реконструйований об'єкт – це різні об'єкти. Плюс – договір іпотеки не передбачав передання в іпотеку реконструйованого об'єкта, тому забрати його в рахунок погашення боргу було дуже проблематично. Новий закон повинен закрити цю лазівку.

З іншого боку, від нововведень можуть постраждати ті, хто, наприклад, купив за кредитні кошти землю (і вона ж буде запорукою-іпотекою) і побудував на ній собі будинок. У разі невиплати заборгованості за новим законодавством банк може піти до нотаріуса і перереєструвати на себе право власності на зведений будинок навіть без суду. Але вартість землі разом із будинком буде в кілька разів перевищувати суму кредиту. Захистити своє право на приватну власність у цьому випадку можна буде тільки в суді. Чи стане ця практика у банків популярною, залежатиме від судових рішень, винесених у спорах із таких питань.

Питання спадкування боргів – залишилися без змін

Ні нинішній закон, ні закон, який ухвалили, нікого не зобов'язує приймати борги у спадок примусово, як пишуть про це у соцмережах.

Кожен має право прийняти спадщину або відмовитися її приймати. Якщо людина обере перший варіант, то разом зі спадщиною йому перейдуть і борги, які залишилися. Такий закон. Не можна прийняти спадщину, а борги – ні.

Важливо те, що якщо хто-небудь висуне вимогу про повернення такого боргу, спадкоємець не зобов'язаний платити коштом своїх заощаджень або свого майна. Його можна погасити завдяки майну, яке перейшло у спадок. На інше майно ніхто претендувати не може.

Так було і так залишиться. Новий закон принципово нічого не змінює в питаннях спадкування. Він тільки спрощує процедуру перереєстрації заставного майна (якщо спадкоємці вирішили його прийняти) і встановлює більш чітко терміни для подання позову на стягнення боргів померлих клієнтів.

Отже, ухвалений закон навряд чи зробить отримання кредитів зручнішим і доступнішим для українців. Після набуття ним чинності деякі умови кредитування зміняться не на користь споживачів, а багато – залишаться без змін.