"Трагедія, яка стане одним із символів нашого часу". За що боролася і як загинула Катерина Гандзюк
G
4 листопада в одній із київських лікарень померла працівниця Херсонської міськради Катерина Гандзюк, яку 31 липня облили сірчаною кислотою. Вона дістала хімічні опіки понад 30% поверхні тіла та за три місяці перенесла понад 10 операцій. У справі про вбивство активістки є п'ять підозрюваних. Всі вони були бійцями "Української добровольчої армії". Четверо затриманих, яких слідство називає виконавцями, зізналися у скоєному. Ймовірний організатор замаху своєї провини не визнає. Ім'я замовника досі невідоме. Сама Гандзюк зазначала, що не знає, хто міг стояти за нападом. "ГОРДОН" розповідає, що відомо про діяльність активістки та її вбивство.
Ким була Катерина Гандзюк
Катерина Гандзюк народилася 17 червня 1985 року в Херсоні. У 2006 році вона закінчила Херсонський державний університет, у 2008-му – Київський національний економічний університет, у 2016-му – Національну академію державного управління при президентові України. В інтерв'ю "Українській правді" Гандзюк розповідала, що суспільно-політичною діяльністю займалася з 18 років.
У 2003 році вона очолила молодіжний осередок "Батьківщини" в Херсонській області, у 2006-му пройшла у Херсонську облраду від БЮТ. У 2014–2015 роках була депутатом міськради, зайнявши місце керівника міського відділення партії Володимира Миколаєнка, якого на позачергових виборах у травні 2014 року обрали мером.
У 2015 році Миколаєнко з групою прихильників, серед яких була і Гандзюк, призупинили членство у "Батьківщині". Їх виключили з партії. У політсилі мера Херсона звинувачували у відсутності люстрації в муніципалітеті, співпраці з екс-регіоналами і причетності до виведення бюджетних грошей, писало місцеве видання Gazeta.ks.ua. Миколаєнко і прихильні до нього партійці виступали проти приєднання до партії Владислава Мангера, екс-регіонала, колишнього помічника екс-нардепа Олексія Журавка (за даними газети "День", Мангер був близьким із екс-прем'єром Миколою Азаровим).
Гандзюк була радником Миколаєнка, з яким співпрацювала з 2006 року. Із листопада 2016 року вона виконувала обов'язки керуючого справами виконкому Херсонської міськради.
Проти кого виступала активістка
На сторінці у Facebook Гандзюк неодноразово критикувала місцевих чиновників. Об'єктом її критики, зокрема, ставав Мангер, який із вересня 2016 року очолює Херсонську облраду. Вона називала його "помічником титульного сепара", маючи на увазі Журавка. Мангера, а також голову Херсонської обласної державної адміністрації Андрія Гордєєва Гандзюк звинувачувала у причетності до підпалу лісу в Олешківському районі 28 травня 2018 року. Вона припускала, що ліс підпалили навмисно, щоб пізніше продати деревину.
У липні 2017 року Гандзюк та журналіст Сергій Нікітенко опублікували розслідування про Мангера і його бізнес.
Активістка також неодноразово писала про Кирила Стрємоусова. Він із грудня 2017 року очолює херсонський осередок Соціалістичної партії України, якою керує екс-радник глави МВС України Ілля Кива. Стрємоусов, що називає себе журналістом, який фігурує у кримінальній справі про напад групи зловмисників на конвой СБУ у спробі відбити затриманого за держзраду "депутата Євпаторійської міськради" Сергія Осьмініна (у серпні 2018 року засуджений до п'яти років позбавлення волі). Гандзюк неодноразово називала Стрємоусова сепаратистом і заявляла про його зв'язки з політиком Віктором Медведчуком.
Об'єктом критики Гандзюк нерідко ставали і правоохоронці. Їх вона звинувачувала в тому, що напади на активістів, зокрема на її друга Нікітенка, а також одеського активіста Сергія Стерненка, залишаються нерозкритими.
"Мусори не здатні нікого з нас захистити. Після системи забезпечення справедливості ...бнулась і система забезпечення правопорядку", – написала вона 25 травня, наступного дня після чергового нападу на Стерненка.
Правоохоронців активістка критикувала також за відсутність боротьби із сепаратизмом.
У вересні 2017 року у Гандзюк виник конфлікт із начальником управління захисту економіки в Херсонській області Національної поліції Артемом Антощуком. Активістка заявила, що він вимагає у неї хабар. Через це повідомленя Антощук подав на Гандзюк до суду, але більшість його позовних вимог відхилили.
У березні 2016 року у Гандзюк був конфлікт із депутатом Херсонської міськради Дмитром Ільченком. Він закликав заблокувати сторінку Нікітенка у Facebook за те, що журналіст "ображає людей у коментарях, грубіянить, лається". За це Гандзюк кинула Ільченку за комір оселедець.
Напад і перебування в лікарні
На Гандзюк напали вранці 31 липня в Херсоні. Чоловік, який чекав активістку біля під'їзду, облив її концентрованою сірчаною кислотою. Гандзюк дістала хімічні опіки 30% тіла. Кислота потрапила їй на спину, руку, голову та в ліве око. Спочатку Гандзюк доправили у відділення реанімації Херсонської обласної клінічної лікарні. 1 серпня її перевезли до опікового відділення Київської міської клінічної лікарні №2. Вона перенесла понад 10 операцій. Стерненко зазначав, що навіть на перев'язку постраждалу возили під загальним наркозом. 4 листопада Гандзюк померла в лікарні. За даними джерел агентства УНН та видання ZN.UA, у Гандзюк відірвався тромб. Офіційна причина смерті – поліорганна недостатність і хімічні опіки 39% поверхні тіла, повідомили ввечері 5 листопада на сторінці "Хто замовив Катю Гандзюк?" у Facebook. Прощання із загиблою активісткою розпочнеться о 14.00 7 листопада в Херсоні.
Кримінальна справа і підозрювані
Спочатку кримінальну справу відкрили за статтею про хуліганство. Пізніше поліція кілька разів змінювала кваліфікацію: спочатку – на "умисні тяжкі тілесні ушкодження, скоєні з метою залякування потерпілого", потім – на "замах на вбивство з особливою жорстокістю", після смерті Гандзюк справу розслідують за статтею "умисне вбивство".
У другій половині серпня правоохоронці затримали у справі про напад на Гандзюк п'ятьох підозрюваних. Це екс-бійці "Української добровольчої армії" Сергій Торбін, Володимир Васянович, В'ячеслав Вишневський, Віктор Горбунов і Микита Грабчук. Торбін і Грабчук зараз перебувають у СІЗО, решта підозрюваних – під домашнім арештом.
Горбунов і Вишневський під час допитів назвали організатором замаху Торбіна (позивний Опер). Він своєї провини не визнає. За даними слідства, 26 липня Горбунов за 300 грн купив у Каховці Херсонської області дві скляні пляшки об'ємом 1,7 л із сірчаною кислотою. Хімречовину він передав Грабчуку, який і скоїв замах на Гандзюк. За напад Васянович, Вишневський, Горбунов і Грабчук отримали від Торбіна по $500. Згідно зі свідченнями Горбунова, Торбін пояснював, що Гандзюк – корумпований чиновник із проросійськими поглядами, тому необхідно завдати їй тілесних ушкоджень.
В інтерв'ю "Громадському" наприкінці вересня Гандзюк зазначала, що бачила нападника збоку. Активістка була впевнена, що кислоту на неї вилив Грабчук, а також не сумнівалася, що її хотіли вбити, адже хімречовину вилили на голову.
Хто замовник?
Справу проти виконавців замаху вела Нацполіція, а пошуком замовника займається Служба безпеки України. 5 листопада у МВС заявили, що поліція передала до СБУ матеріали розслідування, що дасть змогу об'єднати два провадження.
Гандзюк зазначала, що не знає, хто міг бути замовником. В інтерв'ю "Громадському" вона розповіла, що у неї було дуже багато конфліктів і їй щодня погрожували. Вона також підкреслювала, що між низкою нападів на активістів, які відбулися останнім часом, є зв'язок. У коментарі "Українській правді" Гандзюк зазначила: "Я майже впевнена, що у замовника в гардеробі висить форма з погонами, можливо, навіть і не одна".
Увечері 5 листопада на Facebook-сторінці "Хто замовив Катю Гандзюк?", яку створили друзі Гандзюк, активісти та журналісти, з'явилася інформація, що посередником між замовником і виконавцями був Ігор Павловський, екс-помічник депутата від Партії регіонів Юрія Самойленка, помічник депутата від БПП Миколи Паламарчука. Зазначалося, що Павловський був неофіційним помічником Журавка, який зараз перебуває на окупованих територіях Донецької області.
Про причетність до нападу Павловського 5 листопада написав також Telegram-канал Newsroom, який ведуть журналісти Тетяна Ніколаєнко та Оксана Денисова.
Сам Павловський сказав у коментарі "112 Україна", що не знав Гандзюк і жодних конфліктів із нею у нього не було. Помічник нардепа зазначив, що давав свідчення у справі про вбивство активістки, оскільки знав Торбіна.
Паламарчук заявив, що до нападу на Гандзюк не причетний. У коментарі УНІАН він сказав, що якщо Павловський справді причетний до злочину, його мають притягнути до відповідальності. Нардеп звільнив його з посади свого помічника.
Генпрокурор України Юрій Луценко сказав 6 листопада у Верховній Раді, що у слідства "є підозри щодо 12 осіб, які, ймовірно, були замовниками злочину". Він підтвердив, що, згідно з однію з версій, до вбивства мав стосунок Павловський. За словами Луценка, провадження проти організатора і виконавців вбивства передадуть до суду до кінця року. Адвокат Євгенія Закревська зазначала, що, якщо цю справу передадуть до суду окремо від провадження проти замовників, яке веде СБУ, замовники можуть уникнути покарання.
Що кажуть про смерть Гандзюк
Відразу після смерті Гандзюк президент України Петро Порошенко закликав правоохоронців зробити все можливе, щоб убивць було покарано, а прем'єр-міністр Володимир Гройсман назвав подію "злочином без терміну давності".
Увечері 4 листопада у багатьох українських містах, зокрема Києві, Харкові, Львові, Дніпрі, Херсоні, Сумах, Луцьку та інших, пройшли акції пам'яті загиблої активістки. Десятки громадських організацій, а також дипломати і зовнішньополітичні відомства низки країн закликали правоохоронців притягнути до відповідальності осіб, які вчинили замах.
6 листопада Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію з розслідування вбивства співробітниці мерії Херсона Катерини Гандзюк і нападів на десятки інших активістів. Луценко зазначив, що члени ТСК не будуть мати доступу до матеріалів слідства через можливі витоки.
Як в Україні відреагували на смерть Катерини Гандзюк
Україна втратила бійця інформаційного фронту. Безкомпромісну, ефективну, патріотичну. Такою була Катя. Вона вважала сепарів і російських пропагандонов своїми особистими ворогами. Ненавиділа Медведчука, [помічника президента РФ Владислава] Суркова, московських попів, місцеву херсонську вату. Не тільки ненавиділа, але й постійно робила все, щоб ускладнити їм життя. Організовувала місцеві двіжі разом із добровольцями та ультрасами. Після цих двіжів дрібні ватнюки рік ховалися по кутках. А ватні політики масштабом побільше змінювали свої плани й оминали Херсон.
Джерело: Anton Hodza / Facebook
Учора помер український Херсон у тому числі. Де за червону стрічку і ватний вздр...ч били в єб...ло.
І це робила Катя. "Чиновник міськради". Я до цих пір не можу повірить...
Джерело: Roman Sinicyn / Facebook
Катя Гандзюк колись, у 2014-му, відкрила для мене Херсон. Ми зустрілися з нею вперше в їдальні при міській раді, і вона з їдкою іронією розповідала про місцеві розклади. Вона завжди була прискіпливою і вимогливою до людей. Завжди критичною. І абсолютно чарівною в цьому. А тепер її немає.
Вкотре вже відчуваю неймовірний сором перед людьми, яких убили в нашій країні за їхні погляди та непримиренну позицію з принципових питань. Які боролися за демократію і чесність. Їхніх убивць і замовників не видають. За їхню смерть не хочуть нести відповідальності. І поки все так, нічого не зміниться.
Джерело: Ekaterina Sergatskova / Facebook
Загибель Катерини Гандзюк – це трагедія, яка стане одним із символів нашого часу. Тепер це не напад – це вбивство, це найвища міра. Вбивці діяли у складі групи, їх встановлено, і четверо з п'яти затриманих учасників вбивства зізналися у скоєнні злочину, їхні свідчення підтвердило слідство. Це вояки-добровольці, справжні герої війни, одному з них після важкого поранення в бою довелося ампутувати ногу. Тим страшніший той злочин, який вони скоїли, тим важча їхня відповідальність. Свою славу і честь вони заплямували вбивством.
Думаю, зараз потрібен судовий процес, якнайшвидше, і потрібен довічний строк для вбивць. Публічно зганьбившись у суді й діставши довічне, яке відрізає всі шляхи, вбивці розкажуть все – і всі свої справжні мотиви, і хто були замовники цього вбивства, або хто міг бути в ньому зацікавлений.
Джерело: Юрій Бутусов / Facebook
Гандзя. Моя однокласниця, сиділи за однією партою, дружили. Завжди пишалася батьком-хірургом. Якось вахтерка вимагала, щоб її батько замість загубленого номерка з гардероба вирізав новий. "Мій тато може вирізати що завгодно, але не номерок!" – відповіла Катя. У дев'ятому класі вирішила, що буде політиком. До одинадцятого всі зрозуміли, що Гандзя не жартує. Казала, що її коріння – в Карпатах. Якось поділилася з нами родовим гімном. Я запам'ятав рядок "По світу крокують Гандзюки!", і після цього, якщо бачив її сумною, завжди підбадьорював: вище ніс, Гандзюк, крокуй по світу! Думав, ще заспіваю їй, але не встиг.
Джерело: Eugene Safonov / Facebook
Зовсім не дивно, що загинула Катя Гандзюк. Вона весь час перла на рожен, не згладжувала кути і не добирала слів. За всіма поняттями – підставлялась. Таких відчайдушних не буває багато, вони перед очима, по них б'ють насамперед. І вона б сама ні за що не поступилася цією стрьомною позицією, тому що будь-яка інша її просто дратувала б. Біда в тому, що в рідній країні досі стосовно тих, кому найбільше треба, "бити" зовсім не метафора, а нерідко прямо означає "убивати". І держава в кращому разі вмиває руки, часто – саме тим убивцею і є в особі своїх типових представників.
Джерело: Контракты.UA
Ми познайомилися 29 липня. Я був у Херсоні, побачив один ФБ-пост Катерини Гандзюк, хотів дізнатися більше. Зустрілися в кафешці "Мускат", замовили напої. Спекотного літнього дня Катя так раділа лимонаду, наче дитина. Вже пізніше я зрозумів, наскільки вона була життєрадісною.
Наступного разу ми перетнулися на мить. Її перевозили з херсонської лікарні до Києва. Вона вже була у критичному стані, але раділа знайомим і друзям, які прийшли її провести. "Життєрадісна і незламна" – такі враження залишилися про Катю з Херсона.
Джерело: "Українська правда"
Катерина Гандзюк померла не від тромбу і не від лікарської помилки. Клінічна причина її смерті взагалі не має значення. Тому що це не просто смерть у лікарні. Це результат успішного замовного вбивства літром кислоти – Катя не пережила жорстокого нападу, від якого система намагалася відмахнутися. Так, убивць і організатора знайшли. Після протестів. Але в кінцевому рахунку у них усе вийшло: вони хотіли її вбити, і вони це зробили.
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook