Влада може вилучати транспорт, зупиняти та оглядати громадян, обмежувати перевезення вантажів. Юрист Харитонов про режим воєнного стану
26 листопада Верховна Рада України ухвалила закон про введення воєнного стану на території 10 областей на 30 днів. Партнер юридичної компанії ILF Олексій Харитонов проаналізував законодавство та у колонці для видання "ГОРДОН" написав, як режим воєнного стану може позначитися на роботі приватних підприємств, правоохоронних органів і судів.
Після введення воєнного стану (ВС) діяльність державних органів регулюватиметься законом "Про правовий режим воєнного стану". Відповідно до нього повноваження місцевих адміністрацій можуть взяти на себе військові адміністрації, які можуть створювати на місцях.
Як воєнний стан може позначитися на бізнесі?
Особливий режим функціонування держави може відбитися і на українському бізнесі – мало хто зважиться інвестувати в країну, де введено воєнний стан. Адже держава одержує необмежені повноваження: можна заморожувати певні операції, вилучати майно, зупиняти реалізацію проектів, перепрофілювати виробництво для військової мети, зупиняти та оглядати будь-який транспорт.
Матеріально-технічні ресурси, зокрема ті, що належать бізнесу, можна вилучати для потреб військових адміністрацій або потреб, пов'язаних із воєнними діями. Наприклад, кожне підприємство можуть зобов'язати виділити транспортний засіб. Звичайно, за законом передбачено відшкодування державою витрат, яких зазнав бізнес або окрема людина, але на практиці це не завжди буде можливо.
Також може ускладнитися процедура проходження будь-яких транспортних засобів через кордон. Діяльність компаній, які займаються постачанням чого-небудь у/із Росії в нових умовах, найімовірніше, буде ускладнено або навіть припинено через низьку рентабельність.
Як воєнний стан уплине на роботу судів та правоохоронних органів?
Органи державної влади можуть одержати ширші повноваження, щоб переорієнтувати певні ресурси держави (людські, матеріально-технічні та фінансові) на захист від зовнішнього агресора. Але під цією "вивіскою" може ховатися що завгодно.
Повноваження правоохоронних органів встановлюють на локальному рівні. Вони дістали розпорядження від центральної влади підвищити безпеку і можуть самостійно вирішувати, як це зробити. Зазвичай правоохоронні органи діють спільно з військовими адміністраціями, допомагаючи їм у реалізації приписів. Наприклад, посилюють пропускний режим на деяких об'єктах, обмежують перевезення певних вантажів, проводять огляди, перевірки, створюють загони самооборони, проводять їх навчання.
Правоохоронні органи можуть діяти жорсткіше з погляду обмеження прав і свобод громадян. Мають право вилучати у населення вогнепальну зброю, навіть якщо вона зареєстрована. Можуть зупиняти та оглядати. Якщо раніше, щоб зупинити громадянина або транспортний засіб для перевірки, потрібно було мати вагому підставу (оперативні дані або порушення), то під час дії воєнного стану можуть перевіряти всіх підряд і без пояснення причин (тобто формально з поясненням, але вимоги до цього пояснення не такі суворі, як у мирний час).
Можуть також ввести комендантську годину – заборону для громадян перебувати на вулиці в певний час. І будь-яку людину, яка з'явилася на вулиці в комендантську годину, можуть затримати без пояснення причин до з'ясування обставин.
А от діяльність судів навіть під час дії воєнного стану не змінюється. Кількість судів не може бути скорочено або обмежено. Якщо в певних районах через воєнні дії не можуть здійснювати судочинство, то змінюється підсудність (наприклад, зараз справи щодо Криму розглядають у судах Києва). Статтею 26 закону України "Про правовий режим воєнного стану" заборонено створення надзвичайних або якихось інших особливих судів, а також заборонено прискорення чи скорочення строків будь-яких форм судочинства.