"Били по голові навіть після того, як я впав". Що відомо про побиття російського опозиціонера Жукова
На 22-річного російського опозиціонера й радіоведучого "Эха Москвы" Єгора Жукова напали ввечері 30 серпня. Як повідомив Telegram-канал "Команда Жукова", це сталося біля його будинку в Москві.
Згодом прессекретар "Команди Жукова" Стас Топорков повідомив, що на опозиціонера "напали двоє тітушок, які втекли на самокатах".
"Наразі Єгор перебуває в ОВС у Можайському районі й очікує на бригаду швидкої допомоги. Попри численні травми він зберігає спокій і навіть жартує про подію", – цитує Топоркова "Команда Жукова".
"Интерфакс" із посиланням на Топоркова писав, що Жукова привезли в лікарню. Спочатку лікарі ставили попередній діагноз "струс мозку і черепно-мозкова травма".
Уранці 31 серпня Топорков повідомив, що Жукову зробили МРТ, серйозних травм він не дістав.
"Зараз Єгор перебуває вдома разом із батьками. На щастя, МРТ засвідчило, що серйозних травм і внутрішнього крововиливу вдалося уникнути. Щойно Єгор виспиться після складної ночі, ми детальніше повідомимо про те, що сталося і поставлений діагноз", – ідеться в повідомленні.
Після нападу опозиціонер подав заяву в поліцію. "Новая газета" опублікувала у Twitter фото документа.
"Майнової шкоди мені не завдали, проте в мене розбите обличчя, я дуже погано почуваюся. Вважаю, що нападники мали намір значно зашкодити моєму здоров'ю, із цією метою завдали численних ударів по голові, зокрема після того, як я впав на землю", – ідеться в заяві.
Уранці 31 серпня Головне управління міністерства внутрішніх справ РФ у Москві повідомило про відкриття кримінальної справи за ст. 116 Кримінального кодексу Росії (побої).
У "Команді Жукова" додали, що наразі проводять слідчі дії спільно з адвокатом опозиціонера Мурадом Мусаєвим.
Не перший напад
Упродовж останнього місяця це вже другий напад на Жукова. У ніч на 25 липня опозиціонер повідомив, що на нього напали біля під'їзду його будинку, але тоді йому вдалося втекти.
"Благо, я встиг сховатися від тітушок, і жодних серйозних травм вони мені завдати не встигли", – сказав він у відеозверненні після інциденту.
Керівник "Команди Жукова" Євген Овчаров уточнив "Новой газете", що нападників було двоє.
У заяві, поданій після другого нападу 30 серпня, Жуков підкреслював, що після першого інциденту правоохоронці відмовили у відкритті кримінальної справи.
Чим відомий Жуков
Студент Вищої школи економіки Єгор Жуков із 2017 року веде політичний відеоблог на YouTube (раніше канал мав назву "Блог Жукова", згодом його перейменували на "Команду Жукова"). Блогер став відомим 2019 року, коли оголосив про свою участь у виборах до Мосміськдуми разом із командою опозиціонера Дмитра Гудкова. Згодом зняв кандидатуру, тому що не встиг зібрати необхідну кількість підписів.
2 серпня 2019 року Жукова затримали. Спочатку йому інкримінували участь у масових заворушеннях під час непогодженої акції 27 липня, на якій опозиція вимагала провести в Москві чесні вибори. У вересні Слідчий комітет РФ припинив кримінальне переслідування Жукова у цій справі, але відкрив нову – про заклики до екстремізму в інтернеті.
Як пише "Новая газета", заклики виявила лінгвістична експертиза, проведена експертом ФСБ Олександром Коршиковим, у чотирьох роликах Жукова на YouTube: "Мітинг 7 жовтня, або як зливають протест", "Мирна революція можлива (докази)", "Мітинги, що далі" і "Бойкот виборів – це лише початок". Адвокати Жукова клопотали про приєднання до справи альтернативної лінгвістичної експертизи, але суд давав відвід усім заявленим експертам.
Прокуратура просила для Жукова чотири роки колонії загального режиму. 6 грудня 2019 року суд засудив опозиціонера до трьох років позбавлення волі умовно. Також йому на два роки заборонили займатися діяльністю, пов'язаною з адмініструванням сайтів.
Провини Жуков не визнав.
"Ми обговорювали конкретні фрази, нюанси формулювань, варіанти тлумачень. Сподіваюся, ми змогли довести шановному суду, що я не є екстремістом. Як із погляду лінгвістики, так і з погляду здорового глузду", – сказав він в останньому слові на суді.
30 серпня 2020 Жуков повідомив, що його відрахували з магістратури Школи дизайну ВШЕ (профіль "Мистецтво кіно: режисура і драматургія") відразу після зарахування. Він розповів, що встиг підписати договір і оплатити навчання.
"Мене взяли в магістратуру, але потім виключили – за півтори години після того, як узяли", – сказав опозиціонер.
За словами Жукова, членкиня приймальної комісії на умовах анонімності розповіла йому, що договору з ним "позбулися за вказівкою згори". Згодом у ВШЕ заявили про закриття профілю "Мистецтво кіно".
Позиція щодо України
В інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону влітку 2020 Жуков заявляв, що вважає Крим анексованою територією, але переконаний, що там потрібно провести повторний референдум.
"Чи бачив я якусь стовідсотково визнану соціологію, яка демонструє бажання Криму, наприклад, бути у складі України, або у складі Росії, або бути незалежним? Я такої соціології не бачив. Якщо ми припустимо, що більшість жителів Криму хоче жити у складі Росії, тоді постає запитання до всіх українських націоналістів: "Вибачте, а що, три мільйони людей, які цього не хочуть, просто віддати назад в Україну? Ось просто ні з того, ні з сього? "Інший варіант: більшість жителів Криму хоче жити у складі України. Запитання до російських націоналістів, до російських державників: ви хочете тримати у своїх межах людей, які не хочуть жити разом із вами? Ось ця амбівалентність, нерозуміння реального бажання, де хоче бути Крим, мене схиляє до того, що єдиним і, можливо, таким, що вирішує цю проблему, варіантом є проведення повторного референдуму", – сказав він.
Також Жуков заявляв, що з Донбасу потрібно вивести російські війська.
"На Донбасі відбуваються абсолютно огидні речі. Я вважаю, що треба виводити війська відразу ж... Там не відбулося приєднання або анексії. Цю проблему можна вирішити банально і просто – вивівши звідти війська. Водночас, можливо, більшість жителів Донбасу теж хоче жити у складі Росії. Що тоді робити? Знову ж, постає таке запитання", – заявив політик.
Він припустив імовірність проведення референдуму на Донбасі.
"На Донбасі, до слова, можливий референдум теж, але не на умовах стрільби і дула пістолета", – заявляв він.