Е-повістки, мобілізація засуджених, "заходи впливу" та обмеження для ухилянтів. Що передбачає новий законопроєкт про мобілізацію. Головне G

Що передбачав попередній законопроєкт і чому його відкликали?

Головні нововведення першого проєкту закону – це посилення вимог до призовників та військовозобовʼязаних і встановлення можливості запровадження санкцій до тих, хто ухиляється від отримання повісток чи уточнення даних в центрах комплектування. Законопроєкт також пропонував знизити віковий ценз мобілізації з 27 до 25 років, передбачити можливість звільнення зі служби для військових, які безперервно служили під час воєнного стану не менше ніж 36 місяців, або тих, хто повернувся з полону.

Найбільшої критики зазнали норми про можливість мобілізації чоловіків із III групою інвалідності та пропозиція заносити ухилянтів до Єдиного реєстру боржників за рішенням воєнкомів (керівників центрів комплектування). Омбудсмен України Дмитро Лубінець зазначав, що запропоновані обмеження прямо суперечать нормам Конституції. 

По двох тижнях обговорення, 11 січня, парламент повернув урядовий законопроєкт на доопрацювання. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначав, що серед основних зауважень депутатів – "питання обмеження конституційних прав громадян, залученості до війська інвалідів III групи, доцільності і прийнятності електронного вирішення питань, пов'язаних з обліком військовозобов'язаних, а також низки соціальних гарантій для військовослужбовців". 

Чи врахував ці зауваження Кабмін у новому законопроєкті?

Кабмін повністю врахував застереження щодо осіб з III групою інвалідності і залишив чинні норми закону про військову службу без змін (у попередній редакції було зазначено, що мобілізації не підлягають лише чоловіки з I та II групами, а осіб з інвалідністю ІІІ могли мобілізувати за рішенням військово-лікарської комісії).

Обмеження щодо осіб, які не стають на військовий облік або ухиляються від мобілізації, уряд пропонує вводити лише за рішенням суду (а не керівника ТЦК, як пропонували до цього) – і лише в тому разі, якщо не спрацюють інші "заходи впливу". Серед цих заходів – адміністративне затримання Нацполіцією для доставлення у ТЦК, а у разі, якщо це неможливо з якихось причин, – надсилання вимоги в електронному (якщо призовник зареєстрований в е-кабінеті) або паперовому вигляді. Вона вважається врученою з моменту, коли військовозобовʼязаний її отримав у е-кабінеті, особисто чи поштою (у разі відмови від отримання вимоги вона все одно буде вважатися врученою від моменту відмови).

Якщо протягом 10 діб після отримання вимоги військовозобовʼязаний не зʼявиться в ТЦК, центр комплектування отримує право протягом наступних пʼяти днів звернутися із заявою до адміністративного суду. Той протягом 10 днів може відмовитися взяти справу до розгляду або протягом 15 діб ухвалити рішення по суті: тимчасово обмежити право виїзду за кордон (це стосується також тих, хто має право на відтермінування або не підлягає мобілізації, але не уточнив дані в ТЦК; на додаток загальну заборону на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років під час воєнного стану пропонують прописати в законі "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"), обмежити у праві керування транспортним засобом або накласти арешт на кошти або інші цінності на рахунках військовозобовʼязаного. Санкції будуть діяти до того часу, як особа виконає вимоги центру комплектування. Чоловік також може протягом 15 діб оскаржити рішення суду, але подання апеляції не впливає на дію вже введених обмежень. Ще одна відмінність нової редакції в тому, що вона не передбачає можливості заборони на операції з рухомим чи нерухомим майном, відмови в отриманні кредитів і позик та зупинення одержання пільг і послуг від держави.

Можливість розсилання електронних повісток Кабмін залишив. Виходячи з логіки пропозиції про надсилання вимог до військовозобовʼязаних, можна припустити, що електронні повістки надсилатимуть тим, хто зареєструвався в електронному кабінеті, а іншим – паперові. Однак це в законопроєкті детально не прописано. Зі свого боку стаття, в якій перераховані місця, де можуть вручати повістки, в новому законопроєкті, на відміну від грудневого, вилучена.

Серед інших норм попереднього проєкту, які критикували, – надання нових повноважень органам місцевого самоврядування у питаннях мобілізації: у грудні Кабмін пропонував встановити, що сільські, селищні та міські ради мають забезпечувати організацію призову, військового обліку, бронювання і прибуття мобілізованих на збірні пункти, не уточнивши, як саме. У новому документі Кабмін детально прописує зону відповідальності місцевих органів влади: це оповіщення, забезпечення транспортом для перевезень мобілізованих у збірні пункти чи військові частини, надання житла, будівель чи земельних ділянок у користування військовим, допомога підрозділам територіальної оборони та інше.

Що ще зміниться і кого мобілізуватимуть?

Як і в попередній редакції законопроєкту, Міноборони пропонує мобілізувати чоловіків у віці від 25 до 60 років (жінки, молодші та старші чоловіки можуть мобілізуватися за бажанням), якщо за рішенням військово-лікарської комісії їх визнали придатними до служби. ВЛК також може визнати чоловіка тимчасово непридатним і скерувати на лікування на строк від шести до 12 місяців (зараз – максимум шість місяців) або непридатним. Поняття "обмежена придатність", як і в попередньому законопроєкті, пропонують ліквідувати, а всі військовозобовʼязані із таким висновком ВЛК мають пройти повторний огляд – як і чоловіки віком 25–55 років, які з 24 лютого 2022 року дістали інвалідність II або III групи (крім військових, що отримали групу внаслідок контузій або поранень під час бойових дій).

Відтермінування або звільнення від мобілізації можуть дістати:

• визнані непридатними до служби під час воєнного стану (зокрема особи з інвалідністю), а також один опікун з-поміж близьких родичів осіб з інвалідністю I та II груп;
• батьки трьох або більше дітей віком до 18 років (однак батьки, які мають більш ніж тримісячну заборгованість із виплати аліментів, будуть позбавлені такого права);
• один із батьків неповнолітньої дитини, якщо його чоловік або дружина вже служить;
• один із батьків неповнолітньої дитини, якщо його чоловік або дружина позбавлений батьківських прав, помер або зник без вісті (раніше призову не підлягали усі батьки-одинаки);
• усиновителі дітей-сиріт віком до 18 років;
• батьки та усиновителі повнолітньої дитини з інвалідністю I та II груп, а також батьки тяжкохворих дітей, які потребують особливого догляду, але не мають групи інвалідності (наприклад, батьки дітей із тяжкими психічними розладами, дітей, хворих на цукровий діабет I типу, орфанні, онкологічні або онкогематологічні захворювання та інше);
• близькі родичі загиблих в АТО/ООС чи під час повномасштабного вторгнення (йдеться про родичів військових, добровольців чи цивільних співробітників, які були залучені до виконання завдань у сфері оборони).

Від мобілізації Кабмін пропонує звільнити також міністрів та їхніх заступників, керівників установ та органів, повноваження яких поширюються на всю територію України (цієї норми не були ані в попередньому проєкті, ані в чинному законодавстві), народних депутатів України та АР Крим усіх скликань (у попередній редакції від мобілізації звільняли лише чинних нардепів, зараз цього уточнення немає) і суддів; бронь від мобілізації, окрім інших категорій, можуть отримати бенефіціарні власники підприємств, критично важливих для економіки України, співробітники Нацполіції, Бюро економічної безпеки, НАБУ, Державного бюро розслідувань, прокуратури, Служби судової охорони, ДСНС і Державної виконавчої служби України.

Порівняно з попереднім законопроєктом змінилися умови надання відтермінування студентам і викладачам. Від призову можуть бути звільнені педагогічні працівники, що мають принаймні 0,75 ставки (попереднім проєктом пропонувалося звільняти від мобілізації тільки тих, хто працює на повну ставку), аспіранти, докторанти та інтерни; а також студенти денної та дуальної форм навчання, що здобувають рівень освіти, вищий за попередній (норму про те, що навчання має відбуватися за однією спеціальністю, виключили).

Ще одна новинка цього законопроєкту – двомісячне відтермінування для громадян, які йдуть служити добровільно. Міноборони України писало в Telegram, що цей час дають добровольцям "для вирішення особистих питань і підготовки до мобілізації".

Кабмін також пропонує дозволити за бажанням мобілізувати засуджених, які дістали умовні строки, крім засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України (наприклад, держзрада, шпигунство, колабораціонізм, сепаратизм, пособництво державі-агресору), а також злочинів, передбачених статтями 402-406, 408-411, 426-433, 437-442 Кримінального кодексу України (йдеться про злочини, вчинені військовими, як то непокора, невиконання наказу, дезертирство, самовільне залишення поля бою, ухилення від служби через самокалічення, умисне знищення або пошкодження військового майна, здавання або залишення військового майна ворогові, добровільне здавання в полон, мародерство та інші).

Що може змінитися для чинних військових?

Насамперед це можливість звільнитися з військової служби навіть під час дії воєнного стану (підстави пропонують синхронізувати з підставами на отримання відтермінування від мобілізації). Право звільнитися матимуть:

• військові після трьох років безперервної служби (у законопроєкті йдеться, що рішення про звільнення військових ухвалює ставка верховного головнокомандувача – найімовірніше, рішення будуть ухвалювати з урахуванням того, чи є ким замінити цих бійців). Після звільнення ветерана заборонено мобілізувати протягом наступних двох років;
• захисники, звільнені з російського полону. Колишні полонені, що вирішать продовжити службу, матимуть додаткову відпустку на 90 днів зі збереженням зарплатні;
• військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду згідно з медичним висновком, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; 
• один із подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років; 
• військовослужбовці, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів більше ніж за три місяці; 
• військовослужбовці, які мають дитину віком до 18 років, якщо другий із батьків дитини позбавлений батьківських прав, помер або визнаний зниклим безвісти; 
• військовослужбовці-усиновлювачі дітей-сиріт, опікуни неповнолітньої дитини з інвалідністю, тяжкохворої дитини без групи інвалідності або повнолітньої дитини чи родича першого ступеня споріднення з інвалідністю І чи ІІ групи; 
• військовослужбовці, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час безпосередньої участі в АТО/ООС або у відсічі повномасштабного вторгнення.

Пропозицію про обовʼязкову ротацію військових на "нулі" кожні шість місяців із цього законопроєкту виключили.

Як і в попередньому проєкті, Кабмін пропонує ліквідувати строкову службу – з 2025 року її замінить пʼятимісячна базова військова служба (або тримісячна базова військова підготовка у вишах). Нинішніх строковиків звільнять у запас і не будуть мобілізувати до 25 років або протягом шести місяців, якщо військовослужбовцю виповниться 25 на момент звільнення. З 2026 року базова військова служба буде обовʼязковою вимогою до кандидатів на держслужбу або на службу в поліції.

Міноборони писало в Telegram, що військовим під час дії воєнного стану гарантують мінімальну виплату у розмірі 20 тис. грн і додаткову винагороду від 30 тис. до 100 тис. грн. Однак цієї норми не згадують ані в порівняльній таблиці, ані в пояснювальній записці. 

Коли законопроєкт можуть ухвалити?

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія ще до внесення урядового законопроєкту заявляв, що в першому читанні його мають розглянути 6 лютого. Він прогнозував, що у другому читанні документ можуть ухвалити за тиждень – 13-го або 14 лютого.

Перехідні положення законопроєкту передбачають, що в разі схвалення документ набуває чинності за місяць після його офіційного опублікування, за винятком норм, які стосуються вилучення транспортних засобів і звільнення чинних військових у запас. Ці статті набудуть чинності за вісім місяців після публікації документа.