Фермер із Кіровоградської області: Поворознюк вискочив із кабінету перед вибухом і зачинив двері. Мабуть, він і кинув гранату у Вертелецького. Він залякав єдиного свідка, і той відмовився від свідчень
До редакції почали писати й телефонувати інші жителі Петрівського району та повідомляти про злочинну діяльність Поворознюка. Але, на відміну від Ткача, вони бояться говорити про своє лихо відкрито – настільки люди залякані й не довіряють правоохоронним органам.
Герой цього інтерв'ю працює в аграрному секторі, має невелике господарство і також постраждав від свавілля й безкарності Поворознюка. Він відповів на запитання редакції, але просив не називати свого імені, оскільки побоюється за безпеку сім'ї. Озвучені ним факти підтвердили інші жителі Петрівського району. Враховуючи значний резонанс та важливість теми, видання "ГОРДОН" робить виняток і публікує це інтерв'ю анонімно, щоб привернути увагу влади до ситуації.
Пенсіонерка, яка до нього людей привела, вишила йому ікону і прийшла попросила збільшити платежі за оренду землі. Так він цій бабусі ту ікону на голову надів і виставив із кабінету
– Поворознюк у Петрівському районі яку репутацію має?
– Він бидло. Людина, яка за гроші продасть рідну матір. Для нього немає нічого святого. Може говорити одне, а робити зовсім інше. Оббрехати людину, обікрасти...
Поворознюк і в пенсіонерів забирає земельні паї. Він навіть у свого рідного кума забрав 50 га. Там була держземля. У кума ще не закінчився договір оренди, а він підробив документи, що строк оренди закінчився, і забрав землю.
Я від наших фермерів чув, що він розповідав: "У Петрівському районі буде троє-четверо фермерів, найбільших. Усіх малих фермерів земля буде моя". Він хитрощами забирає землю. Зараз він уліз в агрофірму "П'ятихатська" хитрими схемами. Він розповідав, що його обрали офіційно. Нічого подібного. Він уліз і загріб у свої руки. Він міг тільки по-рейдерськи землю забирати. Натиснути на якогось фермера, щоб продав. Був у нас випадок: одного фермера довів, що в нього серце зупинилося, – батько помер, а сина дотиснув і забрав усю землю.
– Як він із людьми поводиться?
– А ось так, як ви на відео бачили. Отак із людьми всіма розмовляє.
Розповім ситуацію. Він в одному селі 2014 року підмовив пенсіонерку, щоб вона агітувала людей здавати йому в оренду земельні паї. Він їй платив по 1 тис. грн за кожну людину, яку вона привела. Вона і свої паї йому здала – чотири паї по сім гектарів.
Він замилював людям очі, що платитиме найбільше, а в договорі вказав мінімум – згідно із законом, це 3% від грошової оцінки земельної ділянки. Ось у тому самому районі фермери платять по 28–30 тис. грн за оренду ділянки. А він – 18 тис. грн. За два роки в людей закінчуються договори з ним. І ось та пенсіонерка, яка до нього людей привела, вишила йому ікону і прийшла попросити збільшити платежі за оренду землі. Так він цій бабусі ту ікону на голову надів і виставив із кабінету.
Тепер Поворознюк усім каже: "Або ви зараз уже підписуєте зі мною оренду на 30 років, або я вам плачу 3% від нормативної оцінки – це 6 тис. грн". І от кілька людей, які відмовилися, не підписали на 30 років, то він їм по 6 тис. і заплатив. І сказав, що так і платитиме до закінчення строку договору. Ось така тварюка – знущається з людей.
Усі старости – ставленики Поворознюка. Жодне рішення в нас без нього не ухвалюється. Бюджет місцевий під ним, жодної копійки повз його руки не проходить
– Що за зіткнення Поворознюка з людьми на полі сталося кілька років тому?
– Це за землю, яка розташована на території Іванівської сільради, де є господарство "Маріампіль". Там було дві ситуації. Перша, коли Поворознюк свого сина привів на торги. Він підкупив людей, щоб більше ніхто не міг брати участь у цих торгах. Тільки він і його син торгувалися між собою, і ось так він узяв оренду. Потім цю землю державну він уже розпаював, різним людям роздав по 2 га, а потім скупив у них по 40 тис. грн. Тож ця земля вже не державна, а його власна. А потім відбулося рейдерське захоплення СВК "Маріампіль". Підробили документи й хотіли захопити, але люди стали на захист і йому не вдалося.
– Місцеві жителі його так сильно бояться, що не звертаються до правоохоронців?
– Бояться. Одна людина йому у Facebook якийсь коментар написала. Так от, цей коментар Поворознюку не сподобався, він знайшов цю людину, відрядив до неї свою організовану злочинну групу, і після цього людина в інтернеті спростування написала. Розумієте, настільки залякують усіх, що люди слово бояться сказати! Він тримає у заручниках і нашу голову об'єднаної територіальної громади (ОТГ), вона кроку боїться ступити.
Люди кажуть, що він за будь-якої влади чемоданами заносить гроші до кабінетів, тому його ніхто не чіпає. Подивіться, скільки справ було заведено – кажуть, навіть є за спробу вбивства, – але жодна не дійшла до суду. Їхнє розслідування просто затягують. Ось добре тепер змінили прокурорів в області й деякі справи зрушили з місця. Слідчі прямо говорили, що цим справам просто ходу не давали.
У Поворознюка ж колишній місцевий прокурор був найкращим другом. От він і гальмував справи на стадії розслідування. Сам Поворознюк дістав уже всіх. Він сваволить понад 20 років. І на нього немає управи. Слідство проти Поворознюка триває роками, але результатів немає.
– У Поворознюка є "криша"? Хто за ним стоїть – це влада, банди?
– Він і не пішов з бандитського світу. Просто зараз він ще й у державну владу вклинився. Він тепер – голова осередку партії "Слуга народу" в Петрівському районі, голова бюджетного комітету. Усі старости (раніше – голови сільрад) – ставленики Поворознюка, його люди. Жодне рішення у нас без нього не ухвалюють. Бюджет місцевий під ним, жодна копійка повз його руки не проходить.
Найменший шматок землі якщо хтось захоче орендувати – кіоск поставити, – обов'язково зайти до нього в офіс має, занести хабаря, а лише потім розглядатимуть це питання. Ремонти, які робили у нас у селищі, – усі підрядні організації пройшли через нього, заносили відкат – від 20% до 40%. Якщо гроші не даси, погрожував розправою.
В нас тут жахи. Міні-Білорусь. У нього завжди Лукашенко був кумиром, ось той там бацька, а цей себе папою називає
– 2022 року був випадок із вибухом гранати в кабінеті біля Поворознюка. Він розповів, що бізнесмен Вертелецький так нібито невдало пожартував із гранатою. А що на місці знають про цей випадок?
– У фірми було два власники – Віталій Вертелецький і Леван Цандеков. Один із них хотів продати свою частку Поворознюку, а другий був проти. Поворознюк приїхав на переговори в офіс тієї фірми, і сталася суперечка. Сини Поворознюка й Вертелецького стояли у дворі. Сам Поворознюк стояв біля дверей до кабінету. Він говорить, що Вертелецький витягнув гранату, а потім поклав її до кишені. Один зі старожилів цієї фірми розповідав, що Поворознюк вискочив із кабінету перед вибухом і зачинив двері. Імовірна ситуація, що він і кинув гранату у Вертелецького.
Другого чоловіка дуже посікло осколками, а сам Поворознюк не постраждав узагалі анітрохи. Але він свідка, партнера Вертелецького, залякав. Той лежав у лікарні під охороною, щоб Поворознюк нікого не підіслав його прибрати повністю. Він спочатку хотів дати свідчення поліції і виїхати. Але це не вдалося, і він відмовився від свідчень.
– В інтерв'ю "Економічній правді" Поворознюк сказав, що з дитинства дружив із Вертелецьким.
– Не матюкатимуся... Він цього Вертелецького не раз обдурив, обікрав і ще й землю в нього забрав махінаціями. Яка це дружба?
Сам покійний Вертелецький мені розповідав... У нас у районі, у селі Балахівка, був невеликий завод, ще за часів СРСР там ситро випускали, потім зробили невеликий елеватор. Він був у Вертелецького. Частина належала Поворознюку. І Поворознюк його обдурив: продав цей елеватор комусь із оточення Віктора Януковича ще років 10 тому. Вертелецький не дістав жодної копійки. Поворознюк і зараз за такими схемами діє. Тож вони не дружили. Із ним ніхто тут не дружить.
– Скажіть, ви щось знаєте про випадки, коли він по людях стріляв?
– Було й таке – і в людей, і в худобу стріляв. Ось ситуація. Поле вже голе стоїть. Поворознюк свою кукурудзу скосив. І приїхав якийсь чоловік із бричкою й конем. Коня прив'язав біля посадки і пішов із мішком зібрати качани, які попадали. Поворознюк приїхав, побачив, застрелив коня й поїхав. Ось так покарав. Це всі знають, і поліція також. Але його бояться.
У нас тут жахи. Міні-Білорусь. У нього завжди [білоруський диктатор Олександр] Лукашенко був за кумира, ось той там бацька, а цей себе папою називає.
– Що відомо про сина Поворознюка. Він теж із криміналом пов'язаний?
– У Поворознюка троє дітей – старший Віталій, дочка Ілона та маленький син Олександр, який до школи ще ходить. Старший син – кінчений алкаш. Він як починає пити, то п'є тижнями. Може з бомжами в посадках ховатися, може вкрасти грошей і накупити горілки, ще якоїсь наркоти, сидять ховаються то у балці, то ще десь. Поворознюк його зловить – поб'є.
Мені один хлопець розповів, який пив із Віталієм Поворознюком. Украв цей Віталій у батька машину, і вони п'яні ганяли посадками, балками, ховалися. Поворознюк їх вирахував. І ось хлопці цією машиною кинулися тікати, а Поворознюк почав стріляти вслід по машині, але "Віталька не зупиняється, – казав той хлопець. – Прострелив уже всі чотири колеса. Віталька не зупинився. Летіла машина доти, доки батько двигуна не прострелив". Ось такий син.
– А коли це сталося?
– Років зо три тому. Та у нас таке постійно. Ось шість-сім місяців тому Віталій зник з очей після чергової пригоди. Він постійно п'є і б'є Поворознюку машини. У нього був такий чорний Lexus, то син розбив його. Казали, десь у блокпост в'їхав, у бетонні плити. П'яний летів. І через те, що той Lexus розбив, він тепер сина у Закарпатті тримає. Кажуть, накачують Віталіка ліками, щоб він не дурів.
Заїжджаєш заправитися, а заправник каже: "Не можу, телефонуйте Поворознюку"
– Як Поворознюк став головою тероборони?
– Коли почалося вторгнення [Росії в Україну], ми по наших селах почали збиратися, організовувати тероборону, блокпости ставити. Зі старостами самі хлопці організували все за перші два-три дні. Потім голова ОТГ зібрала нас в адміністрації колишнього Петрівського району, і туди, бачимо, приїхав Поворознюк із держохороною (двоє людей постійно біля нього). І голова ОТГ нам оголосила, що командиром тероборони буде Поворознюк, і показала наказ.
Весь цей його показний патріотизм, тисячі багнетів тощо – туфта. Він сидів на наших плечах і розповідав, що це його батальйон. 10 жовтня цей батальйон розформували, а він усе ще розповідає про свій батальйон, який стоїть на чергуваннях.
Ми живемо за 30 км від Кривого Рогу. У нас там були пости, і ми на них чергували. Це все, що ми робили самі, а його розповіді, як він їздив воювати, – галіма туфта. Основний час він проводив із сім'єю на Закарпатті. Приїжджав на кілька тижнів і повертався туди.
Гнилих джипів приганяв разів три-чотири по дві штуки, а куди подів, ніхто не знає. Не чули, щоб він їх передавав нашим хлопцям. Людина просто піарилася. На початку наступу він був удома. Але так тиждень тут, а два тижні його немає. І зараз так само.
Пам'ятаєте, навесні, коли бензину не стало на заправках, а потім почали завозити на кожну заправку? У нас є заправка "Укрнафти", і він її взяв під свій контроль. Неможливо було нікому з людей брати солярку і бензин без його особистого дозволу. Заїжджаєш заправитися, а заправник каже: "Не можу, телефонуйте Поворознюку". Не дай боже оператор якусь машину заправить, він дізнається і приїжджає з матюками, мало не за шкірку людину тягає.
Розповім ситуацію: їхали військові до Херсона. Заїхали до нас заправитися, а їм оператор каже: "Не можна, треба телефонувати Поворознюку". Хлопці подивилися здивовано, кажуть: "Як так, ми військові, скрізь їдемо заправляємося – проблем немає". Не можу, каже оператор, у мене будуть проблеми. Ну, вони кажуть: "Так телефонуй Поворознюку, нехай сюди їде". Він приїхав, так і йому наклепали мордяку. Його охорона стояла осторонь і тільки дивилася, щоб люди це на телефони не знімали. Буквально тижнів зо два після того минуло, може, ви бачили, він із перемотаною рукою ходив, – це йому просто в його кабінеті військові руку чи то зламали, чи то вивихнули – він щось знову начудив. А так розповідає, що за ЗСУ.
У 2015–2016 роках ми всі допомагали, волонтерили. І до Поворознюка прийшли наші атовці й попросили про допомогу. Так він пішов у поліцію і написав на цих людей заяву, що вони вимагали гроші. Ось такий великий патріот. Він завжди був із регіоналами. Сам Поворознюк часто виступав і говорив, які в ОПЗЖ сильні господарники, а тепер ось патріот.
– Але ж писали, що він цілий танк передав ЗСУ.
– Є версія про той танк, який він показав журналістці Наталії Мосейчук. Є у нас танкова бригада у Кривому Розі – він заплатив гроші, й на ньому збоку написали "За Петрівщину". Вигнали його і сфотографували, він привіз туди Мосейчук.
А ось друга версія: хлопці з поліції сказали, що він якійсь нашій бригаді допоміг відремонтувати танк, який віджали у росіян. Мовляв, вони сказали – відремонтуєш, дамо сфотографуватися. От і вся історія.