Гордон: Інформаційна війна і пропаганда – це не менш важливо, ніж бойові дії
Інформаційна війна і пропаганда – це, може, набагато важливіше, ніж бойові дії
Баланс між інформаційною безпекою і свободою слова – усередині кожної людини, яка займається інформацією. Якщо людина є патріотом України і розуміє, що її країна перебуває у стані війни вже сім років, якщо людина розуміє, що її праця може допомогти Україні в цій війні, вона буде проводити межу всередині себе.
Сім років уже йде війна з Російською Федерацією, і нарешті держава Україна (тільки сьогодні, попри всі слова, які лунали за каденції минулого президента!) зрозуміла, що інформаційна війна і пропаганда – це, може, набагато важливіше, ніж бойові дії. Тому що саме під впливом російської пропаганди росіяни здебільшого підтримують Путіна. І саме під впливом російської пропаганди російські хлопці прийшли на територію України, щоб сіяти тут смерть.
Я щасливий від того, що сьогодні ми бачимо вже концепцію боротьби з російською пропагандою. Хочу відзначити внесок секретаря РНБО пана Данілова в цьому напрямку. Тому що раніше, ще раз повторюю, були лише слова, а сьогодні ми бачимо дії.
Треба зрозуміти, що Російська Федерація на свою пропаганду, яку вважає серйозним і потужним засобом боротьби, витрачає мільярди доларів. Повторюю: мільярди доларів! Сьогодні російські телеканали можна побачити в усіх країнах. До якої б країни я не приїздив, у готелі обов'язково є російські телеканали. Українських каналів немає. У країнах, де є велике скупчення емігрантів із колишнього Радянського Союзу чи пострадянських країн, ідуть російські канали. Українських каналів немає.
Гроші в держави є, і їх треба спрямувати на пропаганду і контрпропаганду
Думаю, державі треба сьогодні подумати про добре фінансування власної пропаганди і контрпропаганди. І витрачати так само мільярди доларів на це, тому що в нашої країни, у нашої держави ці мільярди є. Хто сказав "немає"? Хочу заперечити, оскільки в останньому ефірі ток-шоу Савіка Шустера Михайло Саакашвілі навів цифри: $37 млрд крадеться сьогодні з бюджету України. І те, що я кажу кілька місяців поспіль: на митниці йде розкрадання на мільярди доларів на рік. Тобто гроші в держави є, і їх треба спрямувати на пропаганду і контрпропаганду, як це робить Росія.
Не секрет, що аси російської пропаганди, керівники російського інформаційного спецназу, такі як Соловйов, Скабєєва, Попов та інші, отримують величезні гроші. Величезні. Російські телеканали отримують величезні кошти. Росія витрачає величезні гроші на утримання блогерів, інтернет-видань, у тому числі на території інших країн. І в першу чергу на території України.
І те, що зараз закрили телеканали Медведчука, – це знакова подія, я вважаю. Але треба розуміти, що в Україні є ще дуже багато людей, які фінансуються Російською Федерацією і підпадають під вплив або є носіями кремлівської пропаганди.
І ще дуже важливо розуміти: сьогодні в Україні ще є багато агентів впливу Росії і агентів спецслужб Російської Федерації. Вони на всіх щаблях української влади й досі. Думаю, що українські спецслужби будуть і далі проводити політику по виявленню цієї агентури. І всьому світу, а передусім українському суспільству треба показувати: "Дивіться, ця людина працювала на таких-то посадах в українській владі в такі-то роки. Вона виявилася агентом спецслужб Російської Федерації, вона викрита і підлягає суду".
Це буде дуже добре. Це буде позитивно. Це буде сприяти підняттю духу українських патріотів.
Закон "Про медіа" – антиукраїнський, антинародний, антигуманний і антимедійний
Я категорично проти ухвалення закону "Про медіа" в тому вигляді, у якому він сьогодні готується. Повторю: я категорично проти. Цей закон антиукраїнський, антинародний, антигуманний і антимедійний. Тому що в цьому законі чітко прописано, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, якій наказано займатися телебаченням і радіо, – її повноваження буде розширено.
І протягом від однієї години до двох днів можуть закрити будь-яке інтернет-видання, будь-який YouTube-канал тільки на підставі рішення окружного суду. Ось це мені категорично не подобається. Ось це я вважаю замахом на свободу слова. Про це ми говоримо постійно.
Олеся Бацман ініціювала серед журналістів висловлювання альтернативної точки зору. Проти закону виступили і Савік Шустер, і Павло Єлізаров, і Соня Кошкіна, і Наташа Влащенко, і Орест Сохар, і я, і ще багато провідних журналістів. Я вважаю, що сьогодні, коли РНБО продемонструвала залізну волю, закривши ворожі проросійські канали Медведчука, такі закони про медіа не потрібні.
Якщо РНБО бачить, що те чи інше інтернет-видання, або YouTube-канал, або що-небудь ще проводять антиукраїнську політику на російські гроші... Припинити їхню роботу можна без закону "Про медіа", механізми всі показано. Те, що закон "Про медіа" має неналежний вигляд, сказали європейці. Європарламент різко засудив підготовку до ухвалення в Україні закону "Про медіа". Тому ще раз хочу сказати: я особисто категорично проти підготовлюваного до ухвалення закону "Про медіа". Його складено потворно.