ГОРДОН
 
 

"Законопроєкт "Про медіа" може призвести до встановлення цензури". Єлізаров, Швець, Гордон, Кошкіна, Влащенко, Сохар, Шлінчак, Бацман, Лимар звернулися до Зеленського й Ради

Українські медіаорганізації, незалежні журналісти і блогери написали відкритий лист президенту України Володимирові Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам та європейським партнерам України із закликом відхилити нову версію законопроєкту №2693 "Про медіа", оскільки він становить ризики для свободи слова у країні. Під листом, зокрема, підписалися керівник "Савік Шустер Студія" Павло Єлізаров, головний редактор газети "Факті" Олександр Швець, засновник видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон і головред видання Олеся Бацман, шеф-редакторка видання LB.ua Соня Кошкіна, шеф-редактор "Обозревателя" Орест Сохар, генпродюсерка телеканала ZIK Наташа Влащенко, головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов, керівник "Главкому" Віктор Шлінчак та шеф-редакторка видання Юлія Лимар.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Українські журналісти закликали Раду не посилювати медійне законодавство
Українські журналісти закликали Раду не посилювати медійне законодавство
Фото: Нато Двалі / Gordonua.com

Українські медіаорганізації, незалежні журналісти і блогери закликали народних депутатів відхилити законопроєкт №2693 "Про медіа". Відкритий лист, адресований президенту України, керівництву Верховної Ради, народним депутатам та європейським партнерам України є в розпорядженні видання "ГОРДОН".

Законопроєкт №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" було зареєстровано у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Законопроєкт зазнав різкої критики з боку журналістів і медіаорганізацій. 19 травня 2020 року Рада відправила його на повторне перше читання. 1 липня парламентський комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики має розглянути нову редакцію законопроєкту, повідомила у Facebook член комітету, народна депутатка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук.

Автори відкритого листа вказали, що навіть після доопрацювання законопроєкт містить норми, які можуть обмежувати свободу слова в Україні. У разі ухвалення законопроєкту органи державної влади матимуть дуже широкі повноваження, що в підсумку може призвести до встановлення цензури у країні.

"ГОРДОН" публікує повний текст відкритого листа і звертає увагу інших журналістів і блогерів, що до нього можна приєднатися.

Президенту України Володимирові Зеленському
Голові Верховної Ради України Дмитрові Разумкову
Голові комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиті Потураеву
Голові комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Несторові Шуфричу
Голові комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським союзом Іванні Климпуш-Цинцадзе
Народним депутатам України
Голові представництва Європейського союзу в Україні Матті Маасікасу
В.о. голови Офісу Ради Європи в Україні Олені Литвиненко

Звернення журналістських, медійних громадських організацій,
засобів масової інформації, блогерів, користувачів соціальних мереж

Ми не підтримуємо законопроєкту №2693 “Про медіа”, запропонованого низкою народних депутатів, оскільки він порушує право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Ми погоджуємося з негативною оцінкою законопроєкту, яку йому дали Організація з безпеки і співробітництва в Європі й Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Експертної оцінки Ради Європи щодо законопроєкту на офіційний запит Комітету з гуманітарної і інформаційної політики чомусь так і не оприлюднили.

Відповідно до міжнародних норм та Конституції України, право на свободу вираження поглядів має обмеження, але вони допустимі, тільки якщо є необхідними в демократичному суспільстві. Закони, які стосуються фундаментальних прав людини, повинні бути точними, створювати безпечне та сприятливе середовище для комунікацій та публічних дебатів і відповідати міжнародним стандартам.

Нечітко сформульовані в законопроєкті вимоги до медіа, за висновками експертів, надають органам державної влади повноваження щодо “встановлення правди”. Немає сумнівів, що такі повноваження буде використано для контролю за висловленням політичних думок, критики політичних сил, політиків, посадових осіб. Але за міжнародними угодами висловлення суперечливих думок, за умови відсутності закликів до насильства або дискримінації, не має підлягати обмеженню.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, повноваження якої пропонують розширити аж так, що вони, очевидно, виходитимуть за межі, визначені Конституцією України, залишиться політичним органом, добір кандидатур до якого стане ще більш довільним.

Законопроєкт передбачає можливість блокування будь-кого в інтернеті, навіть якщо це не засіб масової інформації і тому фактично не підпадає під компетенцію Нацради, а також можливість скасування реєстрації медіа на підставі дуже широко сформульованих причин, що може призвести до заборони всього змісту ЗМІ протягом невизначеного часу. На думку експертів, це є непропорційним заходом обмеження права на свободу вираження, який можуть використовувати як інструмент цензури.

На нашу думку, ефективні заходи держави з інформаційної безпеки мають базуватися на Конституції і міжнародних угодах України, а не виправдовувати розширення повноважень держави у контролі над контентом усередині країни.

Ми підтримуємо рекомендації експертів щодо впровадження більш розумного й менш нав'язливого державного втручання в регулювання роботи засобів масової інформації. Ми проти закріплення позицій комунальних ЗМІ, які вже працюють, і заснування нових подібних медіа. Повернення до газет, телебачення і радіо за кошти місцевих бюджетів — це крок назад, а не осучаснення законодавства. Зміни, яких дійсно потребує медіазаконодавство, — це спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання (особливо — з боку держави) виконувати свою роботу.

Україна декриміналізувала відповідальність за наклеп і образу, продемонструвавши в такий спосіб усьому світу готовність розвиватися демократичним шляхом. Україна висловила готовність гармонізувати своє законодавство із законодавством ЄС, впровадивши Директиву № 2010/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2010 року про аудіовізуальні медіапослуги. З огляду на зміни ринкових реалій, Європарламент та Рада замінили цю директиву 2018 року.

Впроваджувати нову Директиву № 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги, про яку немає згадки в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, потрібно після оцінки її впливу на різні сфери й загального аналізу впливу. Держави ЄС тільки напрацьовують власні механізми для впровадження директиви й мають прозвітувати про практику її застосування до грудня 2022 року.

Тому ми вважаємо необґрунтованими твердження народних депутатів — авторів законопроєкту №2693 — про необхідність термінового його ухвалення, нібито для виконання зобов’язань України, узятих після підписання Угоди про асоціацію. На нашу думку, обговорювати законопроєкт варто тільки маючи приклади вирішення країнами ЄС складних дилем імплементації директиви.

Ми переконані, що ініціатива регулювання такої чутливої сфери, як свобода слова, не може йти винятково від політиків, які завжди керуються швидкоплинними інтересами. Ані журналісти, ані галузь не закликали народних депутатів запровадити додаткове регулювання медіа і журналістів. Обговорення вже зареєстрованого законопроєкту ми вважаємо суто формальним. За його наслідками не було враховано навіть рекомендації експертів міжнародних організацій.

Ми вважаємо, що Верховна Рада має відхилити законопроєкт. Ми наполягаємо на опрацюванні досвіду країн ЄС із впровадження Директиви № 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги, оцінці її впливу на різні сфери в Україні та загального аналізу впливу, рівноправному діалозі журналістів, засобів масової інформації та органів державної влади для гармонізації законодавства на користь розвитку України та її подальшого демократичного поступу.

Олександр Артемчук, інформаційне агентство "Стоп корупції ТВ"
Олеся Бацман, інтернет-видання "ГОРДОН"
Ігор Бондарчук, ГО "Стоп корупції"
Юлія Валова, журналістка
Любов Василик, медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика
Лариса Волошина, телеведуча
Наташа Влащенко, журналістка, телеведуча, блогерка
Євген Гайворонський, журналіст, блогер
Сергій Гайдай, політтехнолог, блогер
Дмитро Гордон, журналіст, блогер
Сергій Дацюк, філософ, блогер
Геннадій Друзенко, юрист, публіцист, волонтер, блогер
Володимир Дубровський, економіст, публіцист
Павло Єлізаров, "Савік Шустер Студія", член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України
Катерина Жук, моніторингова організація Charity Tuner
Денис Іванеско, інформаційне агентство "Українські новини"
Ілля Кенігштейн, бізнесмен, блогер
Оксана Котомкіна, журнал "Конфлікти і закони"
Тетяна Котюжинська, Національна асоціація українських медіа
Соня Кошкіна, інтернет-видання LB.ua
Віталій Кулик, Центр дослідження проблем громадянського суспільства, блогер
Юлія Лимар, інтернет-видання "Главком"
Сергій Лямець, журналіст, блогер, засновник проєкту politicus.com.ua
Данило Монін, Український інститут майбутнього, економіст
Петро Охотін, політолог, блогер
Андрій Павловський, засновник Telegram-каналу Pavlovsky News
Валерій Пекар, блогер
громадянська платформа "Нова країна"
Іван Пєтухов, ОС "Національна асамблея України"
Василь Печко, Всеукраїнська асоціація журналістів "Четверта влада"
Олексій Погорєлов, Українська асоціація медіабізнесу
Юрій Романенко, інтернет-видання "Хвиля"
Кирило Сазонов, політолог
Павло Себастьянович, економіст, бізнесмен, блогер
Орест Сохар, інтернет-видання "Обозреватель"
Віктор Таран, політолог
Сергій Томіленко, Національна спілка журналістів України
Микола Фельдман, журналіст
Яна Холодна, журналістка, ведуча
Ігор Чайка, режисер, журналіст
Михайло Чаплига, Інститут розвитку профспілкового руху, блогер
Олександр Човган, асоціація "Незалежні регіональні видавці України"
Костянтин Шандибін, режисер-документаліст, телеоператор
Олександр Швець, газета та інтернет-видання "Факты"
Віктор Шлінчак, інтернет-видання "Главком"
Елліна Шнурко-Табакова, Рада інформбезпеки і кіберзахисту
Роман Шрайк, журналіст, блогер
Сергій Штурхецький, Незалежна медіапрофспілка України

Валентина Байталюк, газета "Дунаєвецький вісник" (Хмельницька область)
Інна Бакум, газета "Трудова слава" (Київська область)
Наталія Балюк, газета "Високий замок" (Львів)
Аліна Басенко, газета "Баришівський вісник" (Київська область)
Тетяна Беліменко, медіацентр СТ (Запорізька область)
Олена Борейко, онлайн-видання "Балта.City" (Одеська область)
Валентина Бузика, газета "Окнянський вісник" (Одеська область)
Наталія Буковська, газета "Вперед" (Одеська область)
Василь Бурченя, газета "Вісті Рівненщини" (Рівненська область)
Яна Величко, газета "Кремінщина" (Луганська область)
Валентин Владіміров, ПП "Інформаційно-рекламне бюро "Відкріті комунікації" (Київська область)
Сергій Гонзур, газета "Новий день" (Житомирська область)
Василь Гонта, газета "Голос Баштанщини" (Миколаївська область)
Іван Гриджук, газета "Народна воля" (Івано-Франківська область)
Віталій Добровольський, газета "Наддністрянська правда" (Одеська область)
Алла Думбрава, газета "Арцизькі вісті" (Одеська область)
Максим Забєля, газета "Рідне місто" (Донецька область)
Микола Іванців, газета "Над Бугом" (Львівська область)
Наталія Калініченко, газета "Білопільщіна" (Сумська область)
Василь Кащук, газета "Ружинська земля" (Житомирська область)
Жанна Кисельова, газета "Каховська зоря" (Херсонська область)
Тетяна Коваль, газета "Хотинські вісті" (Чернівецька область)
Алла Корінь, газета "Час. Люди. Новини "(Одеська область)
Максим Кравченя, газета "Вісті" (Київська область)
Ольга Кулько, агентство ВЖ (Чернівецька область)
Софія Лавренюк, газета "Рубіжанські новини" (Луганська область)
Лариса Лапа, газета "Сільське життя" (Кіровоградська область)
Ірина Леськів, газета "Громада" (Львівська область)
Євген Логінов, газета "Вперед" (Миколаївська область)
Наталія Лозян, газета "Новини Рокитнівщини" (Рівненська область)
Ірина Лупещенко, газета "Вісті Тепличчини" (Вінницька область)
Валентина Лисенко, газета "Миронівський край" (Київська область)
Петро Ляш, газета "Народна трибуна" (Полтавська область)
Світлана Ляшко, газета "Сарненські новини" (Рівненська область)
Вікторія Майнич, газета "Новинар" (Одеська область)
Лариса Мельник, газета "Панорама" (Київська область)
Михайло Мельник, газета "Народна трибуна" (Житомирська область)
Галина Минялук, газета "Прапор" (Житомирська область)
Антоніна Михальчук, газета "Слово правди" (Волинська область)
Надія Мовчан, газета "Край кам'янецький" (Хмельницька область)
Сергій Моша, ГО "Редакція газети" Сумщина "(Сумська область)
Василь Миць, газета "Новий шлях" (Хмельницька область)
Наталія Муха, газета "Нове життя" (Волинська область)
Олександр Назаренко, Асоціація регіональних ЗМІ, газета "Наше слово" (Чернігівська область)
Ярослав Нестеренко, газета "Попаснянський вісник" (Луганська область)
Ірина Обихвост, газета "Сільські новини" (Харківська область)
Юлія Огданська, газета "Новини Сватівщини" (Луганська область)
Яна Ревенко, газета "Яготин – місто моє" (Київська область)
Микола Савельєв, газета "Ратуша" (Львів)
Сергій Скібчик, газета "Володимирецький вісник" (Рівненська область)
Павло Смовж, газета "Трибуна праці" (Київська область)
Галина Сорока, газета "Наш край" (Львівська область)
Вікторія Сусід, газета "Зоря придніпров'я" (Полтавська область)
Тетяна Терзі, газета "Дружба" (Одеська область)
Ірина Терлецька, інформаційне агентство "Голос Таврії" (Херсонська область)
Людмила Титарева, газета "Приорільська правда" (Дніпропетровська область)
Галина Титова, газета "Слово Придністров'я я" (Білгород-Дністровський)
Світлана Томаш, газета "Новини Городнянщини" (Чернігівська область)
Марина Ульянкіна, газета "Татарбунарський вісник" (Одеська область)
Віктор Урлапов, газета "Перемога" (Київська область)
Тетяна Фабрикова, газета "Рідне Прибужжя" (Миколаївська область)
Олена Фокша, "Промінь" (Миколаївська область)
Ольга Цап, ТРК "Перший Західний" (Львів)
Ірина Чуніхіна, газета "Долинські новини" (Кіровоградська область)
Тетяна Чернишова, газета "Маяк" (Харківська область)
Зіновій Штурнак, газета "Злагода" (Івано-Франківська область)
Андрій Щекун, газета "Кримська світлиця" (Київ).

Звернення підтримав також головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації