+4 Київ
Народним депутатами не можна голосувати за законопроєкт "Про медіа" навіть у першому читанні, оскільки потім внести кардинальні зміни в нього вже не вийде, сказала в коментарі виданню "ГОРДОН" нардепка від "Слуги народу" Ірина Верещук.
"Депутати розуміють суспільну відповідальність. Особисто я – не фахівець у цьому напрямі, тому відштовхуюся від думки професійних журналістів, експертів зі сфери медіа. І їхня думка про законопроєкт "Про медіа" дуже сильно відрізняється від позиції його ініціаторів. У нашій фракції є люди, які хочуть розібратися в цьому питанні, як і я. І вони бачать, що в нинішньому вигляді цей проєкт закону просто не може бути у залі Верховної Ради. Потрібні консультації. Як сьогодні зазначив керівник Спілки журналістів, якщо ми хочемо рухатися в ЄС і НАТО, то маємо звертати увагу на їхні стандарти та цінності. Мовляв, ми ігноруємо думку європейської спільноти і медіа, експертів та міжнародних організацій, які допомагали нам у минулі роки формувати медійну стратегію. Він просив мене звернутися до нардепів, щоб вони не ухвалювали цей законопроєкт. Тому я думаю, без погодження зі ЗМІ за законопроєкт "Про медіа" не можна голосувати навіть у першому читанні", – підкреслила Верещук.
Вона сумнівається, що цей проєкт закону парламент може розглянути до кінця лютого.
"Зараз Рада розглядає приблизно 500 поправок до законопроєкту про ринок землі на день. Наразі пройшли 1,5 тис. із 4 тис. поправок. Тому я не бачу можливостей розглянути законопроєкт "Про медіа" до кінця лютого. Але, повторюся, я вважаю, що його взагалі не мали зареєстровувати в парламенті, його потрібно відкликати. Адже між першим і другим читанням ми вже не зможемо змінити тіло законопроєкту. Є певні обмеження. Внести кардинальні зміни вже не вийде. У підсумку ми самі заженемо себе в пастку. А отже, потрібно зараз проводити обговорення. Якщо, звісно, ми хочемо, щоб закон дійсно запрацював, а не викликав хвилю обурень. Настороженість журналістів змушує мене публічно звертатися до своїх колег із проханням не вносити такі проєкти законів у залу парламенту. Поки що я не почула жодної тверезої, аргументованої думки, що законопроєкт "Про медіа" – прийнятний і адекватний. Усі кажуть, що закон потрібен, але точно не в тому форматі, у якому його запропоновано", – зазначила Верещук.
8 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши "положення про вимоги та стандарти новин", механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, а також заборону фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.
Законопроєкт №2693 "Про медіа" авторства нардепів від "Слуги народу" (серед них – Олександр Ткаченко) уже подано у Верховну Раду і зараз його обговорює громадськість. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації.
5 лютого парламентський комітет із питань свободи слова рекомендував ухвалити законопроєкт "Про медіа" в першому читанні.
На думку виконавчої директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, якщо законопроєкт "Про медіа" проголосують у нинішньому вигляді, відбудеться "консервація олігархату в медіасфері, не буде жодних якісних змін".
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко вважає, що з ухваленням цього законопроєкту Національна рада з питань телебачення і радіомовлення дістане виняткові повноваження заборонити будь-яке ЗМІ або блогера.
Голова правління Національної асоціації українських медіа Тетяна Котюжинська не відкидає, що в разі набуття чинності закону "Про медіа" в Україні виживуть тільки олігархічні ЗМІ.
