Законопроєкт "Про медіа". В Офісі Ради Європи заявили, що між першим і другим читанням має бути "достатньо часу"

Законопроєкт "Про медіа". В Офісі Ради Європи заявили, що між першим і другим читанням має бути "достатньо часу" Литвиненко: Для всієї міжнародної спільноти надзвичайно важливо, щоб між першим і другим читаннями законопроєкту було достатньо часу
Скріншот: Медійні проєкти Офісу Ради Європи в Україні / YouTube

Верховна Рада і парламентський комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики мають відповідально взяти до уваги всі рекомендації і пропозиції медіаспільноти, які стосуються законопроєкту №2693 "Про медіа", підкреслила заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

Для міжнародної спільноти важливо, щоб представники медіа мали достатню кількість часу для того, щоб висловити свою позицію щодо законопроєкту №2693 "Про медіа", перед тим як документ ухвалить Верховна Рада.

Про це заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко заявила 29 січня під час обговорення законопроєкту в Києві, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Для всієї міжнародної спільноти надзвичайно важливо, щоб між першим і другим читаннями законопроєкту було достатньо часу для того, щоб медіаспільнота, медіаорганізації мали можливість висловити свою позицію, а Верховна Рада, профільний комітет [із питань гуманітарної та інформаційної політики] – відповідально взяти до уваги всі рекомендації та пропозиції, які надходять від медіаспільноти", – сказала вона.

Литвиненко також закликала удосконалити процедуру призначення членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, щоб забезпечити незалежність органу.

"Ми вважаємо, що необхідно в законопроєкті "Про медіа" чітко визначити роль Національної ради як незалежного регуляторного органу. Також необхідно удосконалити процедуру призначення членів Національної ради, щоб уникнути можливих політичних впливів у майбутньому і дійсно забезпечити те, що кожен член Національної ради є незалежним представником та на нього не має якого-небудь політичного впливу. Також варто мати чіткі об'єктивні критерії добору членів Національної ради", – додала вона.

29 січня народні депутати, журналісти, експерти та громадські діячі обговорювали законопроєкт №2693 "Про медіа", який найближчим часом має розглянути Верховна Рада.

Зокрема, голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, нардеп від "Слуги народу" Олександр Ткаченко заявив, що ЗМІ регулюватимуть шляхом реєстрації та обов'язкового ліцензування. Експерт Ради Європи Кріштіна Розгоні виступила за створення окремого проєкту закону, положення якого регулюватимуть діяльність друкованих та онлайн-ЗМІ.

8 листопада президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши "положення про вимоги та стандарти новин", механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, спотвореної інформації, її спростування, а також заборону фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко виступив проти таких ініціатив.

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський уточнив, що влада не збирається регулювати стандарти новин. Міністр стверджує, що уряд збирається "ввести поняття "небезпечна інформація", "дезінформація", "недостовірна інформація", що є дуже важливим в умовах інформаційної війни із РФ та у зв'язку з імовірним фінансуванням деяких ЗМІ країною-агресором".

Законопроєкт "Про медіа" було зареєстровано в Раді 27 грудня 2019 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати