Гриф "таємно" від Луценка, Al Jazeera і брокери Гонтаревої. Що відомо про скандал навколо конфіскації мільярдів Януковича
10 січня сайт телеканала Al Jazeera та видання "Українська правда" опублікували текст рішення Краматорського суду від 28 березня 2017 року, яке зробило можливою конфіскацію в держбюджет заморожених в Ощадбанку активів оточення екс-президента України Віктора Януковича. За даними УП, гриф "таємно" на рішення суду поставив особисто генеральний прокурор України Юрій Луценко, що може бути пов'язано з участю у справі компанії ICU, очолюваної близькими соратниками нинішнього глави держави Петра Порошенка. "ГОРДОН" нагадує, як відбувалася спецконфіскація, та наводить коментарі експертів і фігурантів скандалу.
"Общак" в "Ощаді"?
28 квітня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко оголосив на брифінгу, що державний бюджет України поповнять $1,5 млрд, конфіскованими із заморожених рахунків оточення екс-президента Віктора Януковича в "Ощадбанку". Переведення грошей на рахунки Держказначейства стало можливим після рішення Краматорського суду Донецької області від 28 березня і закінчення строків апеляції, пояснив керівник ГПУ.
Луценко зазначив, що конфісковані кошти не належать особисто Януковичу, а були незаконно переведені на рахунки в "Ощадбанку" компаніями, пов'язаними з ним та іншими членами злочинного угруповання, один із яких – колишній бізнесмен Сергій Курченко.
"Мова йде про злочинний "общак", куди акумулювали колосальні суми, вкрадені у кожного українця", – пояснив генпрокурор.
Уранці 28 квітня Луценко і секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов відвідали "Ощадбанк" із рішенням суду, після чого було розпочато процедуру спецконфіскації.
Вона тривала цілий робочий день.
"Якби це була готівка в 100-доларових купюрах – була б маса вагою в 15 тонн. Наочно – африканський слон із дитинчам. Не дарма Ганя Герман (колишній прес-секретар Януковича Ганна Герман. – "ГОРДОН") казала, що Янукович – як Африка", – зіронізував Луценко у Facebook.
Президент Петро Порошенко заявив, що "мільярди Януковича" слід спрямувати на потреби силових структур і на соціальний захист населення.
"Я звернувся до уряду і парламенту, щоб парламент ухвалив відповідні зміни до державного бюджету, і першим пріоритетом використання цих грошей буде відновлення боєздатності українського війська, Збройних сил України, Національної гвардії, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України та Національної поліції", – сказав він.
Відео: 5 канал / YouTube
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман додав, що грошей вистачить також на ремонт доріг, шкіл та лікарень.
Прокурорський гриф
Посилаючись на матеріали слідства і суду, Луценко пояснював схему, яку застосовували зловмисники.
"Гроші, різними методами викрадені на території України тодішньою владою, через приблизно 500 компаній, великих і малих, виводили з країни через низку офшорних юрисдикцій. Вони потрапляли до так званої всесвітньої мийки," – говорив глава ГПУ, додаючи, що потім через Кіпр і Латвію ці кошти поверталися в Україну для придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), тобто "відмивалися".
Однак текст рішення Краматорського суду, на який посилався генпрокурор, не з'явився у базі Єдиного реєстру судових рішень.
10 січня 2018 року сайт телеканала Al Jazeera оприлюднив матеріал під назвою "Секретне рішення суду викриває державні грабежі в Україні". Рішення суду Краматорська було опубліковано в оригіналі і в перекладі на англійську. Як документ опинився в розпорядженні сайта, не вказано.
Автор матеріалу стверджував, що рішення було засекречено, оскільки в ньому йшлося про участь у купівлі офшорними фірмами українських держоблігацій компанії ICU. Цю фірму у 2013–2014 році очолювала Валерія Гонтарева, близький соратник на той час майбутнього президента України Петра Порошенка, яка незабаром після Революції гідності очолила Національний банк.
Того самого дня "Українська правда" передрукувала документ, наданий Al Jazeera. У статті "Мильна бульбашка" чи "Конфіскація століття" генпрокурора Луценка" йдеться, що гриф "таємно" на рішення суду поставив особисто глава ГПУ. Водночас у документі "немає інформації, яку за законом можна віднести до державної таємниці", отже, його публікація "не може становити загрози національним інтересам держави", стверджують автори статті.
Як пов'язані Гонтарева і Курченко?
"Українська правда" проаналізувала майже 100-сторінковий документ. У ньому наведено вісім схем розкрадання державних коштів у паливно-енергетичній і банківській сферах, які, за даними слідства, реалізувала група СЄПЕК Сергія Курченка.
- "Скраплений газ". Незаконне заволодіння скрапленим газом ПАТ "Укргазвидобування" та ПАТ "Укрнафта" на загальну суму 2,196 млрд грн;
- Незаконне заволодіння грошовими коштами НАК "Нафтогаз" на суму 449 млн грн;
- Незаконне заволодіння коштами НБУ на загальну суму 787 млн грн, виділених у вигляді стабілізаційного кредиту ПАТ "Реал Банк", яким володів Курченко;
- Незаконне заволодіння коштами "Брокбізнесбанку" на суму 836 млн грн шляхом протиправного надання міжбанківських кредитів "Реал Банку";
- Незаконне заволодіння коштами "Брокбізнесбанку" на загальну суму 1,4 млрд грн шляхом видавання кредитів фіктивним підприємствам;
- Незаконне заволодіння грошовими коштами "Укргазбанку" на суму 499 млн грн шляхом укладення договорів купівлі-продажу облігацій Державної іпотечної установи;
- Незаконне заволодіння коштами ПАТ "Аграрний фонд" на суму понад 2 млрд грн – через укладання договорів купівлі-продажу ОВДП з "Укргазбанком" та договорів прямого РЕПО з Національним банком;
- "Вишки Бойка". Незаконне заволодіння грошовими коштами "Нафтогазу" на загальну суму 4,966 млрд грн.
За допомогою зазначених схем "злочинне угруповання" заволоділо коштами на суму понад 13 млрд грн, які потім через 10 офшорних компаній спрямували на купівлю державних активів – облігацій, ідеться в рішенні суду.
"Офшорні компанії купували ОВДП через фінансову компанію ICU. Це описано в рішенні суду. Чому це важливо? Засновниками ICU є голова НБУ Валерія Гонтарева, яка продала свою частку в компанії партнерам у червні 2014-го, та Пасенюк, якого характеризують як "фінансиста Порошенка", – пише УП.
Угоди між ICU і вісьмома "офшорками" Краматорський суд визнав фіктивними. Однак діяльності компанії, яку в період масового скуповування облігацій очолювала Гонтарева, не розслідували, констатують у статті.
Нацбанк відреагував на скандал, передрукувавши у Facebook заяву Гонтаревої від 7 жовтня 2016 року. Вона стверджувала, що ICU діяла винятково в ролі брокера і не мала стосунку до походження грошей, виділених на придбання ОВДП.
"У ICU не виникло жодних підозр щодо цих компаній, адже всі документи та витяги з рахунків у державному банку повністю відповідали вимогам чинного законодавства", – писала Гонтарева.
Автори "Української правди" пояснюють участь ICU у схемі "Курченка–Януковича" на такому прикладі: "Уявіть, що група осіб пограбувала банк і покинула місце злочину на машині з водієм. Але сам водій участі в пограбуванні не брав. Чи можна його обвинуватити у пограбуванні банку? Для цього треба допитати водія і визначити, чи умисно він підвозив цю групу осіб, знаючи, що вона робитиме. Його тут можна порівняти з брокером".
ГПУ не стала розслідувати не тільки діяльність Гонтаревої і ICU, але й десятків посадових осіб із держкомпаній, імовірно, причетних до розкрадання і відмивання грошей, констатують в УП.
Перші коментарі
У Генеральній прокуратурі України 11 січня пояснили засекречування судового рішення тим, що слідчі дії у справі про "мільярди Януковича" ще тривають. Окрім того, треба дбати про захист учасників кримінального процесу, заявив на брифінгу заступник генерального прокурора Євгеній Єнін.
Він додав, що необхідність покарання топ-чиновників, які були бенефіціарами схем розкрадання, очевидна, проте "поки що вони переховуються на території Російської Федерації, потрапляння їх в українську в'язницю є досить проблематичним".
"Водночас, фактична конфіскація величезних сум, які вони вважали своїми, які розглядали як власний "общак", уже є покаранням. Конфіскація $1,5 млрд – це лише проміжне рішення", – сказав Єнін, давши зрозуміти, що прокурорам відомо набагато більше даних, ніж журналістам, які проводили розслідування.
Відео: Генеральна прокуратура України / YouTube
Нардеп від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко вимагав відставки Луценка у зв'язку з публікацією важливого рішення.
"Рішення суду, яке сором'язливо ховав Луценко, піарячись на ньому цілий рік, саме собою – фількіна грамота. Мильна бульбашка луснула. Та за таке треба з ганьбою виганяти з роботи", – написав політик у Facebook.
Колега Лещенка Мустафа Найєм розкритикував у своєму Facebook слідчих, які займалися справою про "мільярди Януковича", чия робота лягла в основу рішення суду Краматорська.
"Не сходяться суми, світять компанії, наближені до чинного президента, переплутано статті Кримінального кодексу і кілька разів міняються ролями учасники злочинної організації. До того ж частина з них, будучи визнаними злочинцями, продовжує сидіти в Опозиційному блоці, але ГПУ чомусь не висуває їм жодних підозр", – стверджує Найєм.
Екс-голова СБУ, лідер руху "Справедливість" Валентин Наливайченко вимагає, щоб українські антикорупційні органи негайно допитали Гонтареву та інших керівників ICU про обставини виведення з України $1,5 млрд.
Журналіст сайта "Наші гроші" Юрій Ніколов у своєму Facebook звернув увагу на "нестикування, що не налазять на голову", у тексті скандального судового рішення. Зокрема, йому незрозуміло, як у підсумку утворилася вилучена з рахунків "Ощадбанку" сума в $1,5 млрд.
"Прокурори прикинули, скільки ж грошей типу Курченко вкрав. І вліпили в малу купу дві "вишки Бойка". Мало того, що Курченко там не ночував навіть, бо був малим сцикуном, коли (Олександр) Кацуба і (Юрій) Бойко (з Євгеном) Бакуліним шарашили, то навіть набрехали в цифрах, – стверджує Ніколов, указуючи, що "незаконно заволодіти" 4,966 млрд грн ($620 млн за тодішнім курсом) на цій афері було арифметично неможливо. – Кожна з двох вишок коштувала Україні $400 млн, $800 млн сумарно. Вишки у сінгапурського виробника коштували приблизно $200 млн за штуку, плюс приблизно півсотні пішло ще на всілякі накрутки самого виробника. Тобто з $800 млн могли вкрасти лише $350 млн, а не $620 млн! А це означає, що вкрадене на "вишках Бойка" ліпили в краматорську "ділюгу", тільки шоб якось пояснити $1,5 ярда, віджаті з потрібних рахунків".
Доля конфіскованих мільярдів
У грудні 2017 року генпрокурор Луценко заявив, що з конфіскованих коштів на рахунки українських відомств надійшло 17 млрд грн, проте лише 5 млрд грн було освоєно.
"Це означає, юридичною мовою, недбалість чиновників, які беруться за кошти і не можуть їх освоїти. Мене це просто бісить", – сказав Луценко в інтерв'ю українським телеканалам.
Він додав, що на початку 2018 року відомствам мають перерахувати ще 5 млрд грн.
Однак у розслідуванні "Української правди" зазначають, що держбюджет України може втратити гроші, вилучені під час спецконфіскації.
"Уже сьогодні сім із 10 офшорних компаній, у яких конфіскували ОВДП та гроші, оскаржують ці рішення в судах. Не виключено, що в майбутньому європейські судові інстанції ухвалять рішення, за якими Україна буде вимушена повернути кошти на рахунки офшорних компаній. Про такий сценарій розвитку подій опосередковано свідчить той факт, що вже після арешту коштів відбувались угоди з переуступки офшорних компаній, які були формальними власниками "коштів Януковича", – ідеться у публікації.
За даними Al Jazeera, новими власниками кіпрської Quickpace Limited, яка утримує бонди та готівкові кошти на $160 млн, заморожені судом України, стали український нардеп Олександр Онищенко і підприємець Павло Фукс. Видання писало, що через офшорну компанію Курченко отримав $30 млн у формі готівки і приватного літака. Водночас Онищенко факт операції заперечує.